Російська сторона отримувала від Ірану обладнання, креслення, технології виробництва корпусів, двигуни, бойові частини та програмне забезпечення. Розвиток дронів пішов двома основними шляхами: поступове вдосконалення поршневих версій шляхом інтеграції камер та систем передачі відео, а також розвиток реактивного напрямку. У червні 2025 року на Сумщині було збито дрон "Шахед" серії MS з камерою, модулем Nvidia Jetson Orin та обладнанням для передачі зображення, що свідчило про значне ускладнення апаратів порівняно з моделями 2022 року.
Еволюція "Герані": від поршневих до реактивних з машинним зором
Реактивний напрямок розвитку призвів до появи "Герань-3" у 2025 році, яка отримала турбореактивний двигун. Однак, планер, розрахований на нижчі швидкості, не повністю відповідав новим вимогам. Наступним кроком стала "Герань-4", корпус якої був перероблений, крила об'єднані з центропланом, а планер адаптований для високошвидкісного реактивного польоту. Підготовка до серійного виробництва цієї моделі завершилася на початку 2026 року. Українська розвідка у травні 2026 року вперше детально представила конструкцію "Герані-4", яка вже застосовувалась проти України. Цей дрон значно більший за попередні моделі: довжина понад 3,5 м, розмах крил понад 3 м, а максимальна злітна маса сягає 450 кг, що майже вдвічі більше за класичний "Шахед-136". Це зумовлено потужнішою реактивною силовою установкою, збільшеним запасом пального, міцнішим корпусом та важчою бойовою частиною.
- Силова установка: На "Герані-4" встановлюються китайські двигуни, такі як Telefly ELX 160 (близько 160 кг сили тяги) або TF2000 (близько 200 кг сили тяги), що забезпечує значну потужність для апарата масою 450 кг.
- Швидкість та дальність: Крейсерська швидкість "Герані-4" оцінюється у 300-400 км/год, з можливістю короткочасного польоту на максимальній швидкості до 500 км/год. Заявлена дальність польоту варіюється від 450 км до 900 км, залежно від конфігурації (двигун, запас пального, вага бойової частини, профіль польоту).
- Бойова частина: На "Герані-4" встановлюються термобаричні або осколково-фугасні бойові частини вагою близько 50 кг. Також є можливість використання значно важчої бойової частини (близько 90 кг), для якої дальність польоту заявляється на рівні 450 км.
На реактивну платформу "Герані-4" росіяни почали інтегрувати систему "Шукач" (Seeker), яка була показана в Ірані кілька років тому. З 30 червня 2026 року з'явилися повідомлення про використання нових "Гераней" з такою системою. "Шукач" являє собою оптико-електронний модуль, доповнений китайськими камерами, мегаомними модемами, інерціальною навігацією та захищеною системою супутникової навігації з 16-елементною CRPA антеною. Ця антена дозволяє пригнічувати перешкоди та зберігати GPS/ГЛОНАСС-навігацію в умовах радіоелектронної боротьби. Центральним елементом системи є британський процесор Raspberry Pi.
Система "Шукач" забезпечує роботу в реальному часі: дрон летить за заданим маршрутом, використовуючи інерціальну та супутникову навігацію, але оператор може бачити зображення з камери в носовій частині. Система самостійно захоплює зображення цілі, а алгоритм машинного зору може супроводжувати її навіть при втраті зв'язку з оператором. Це дозволяє уражати рухомі об'єкти, такі як локомотиви чи автомобілі, навіть якщо їх немає в заданих координатах маршруту. Система може виявляти цілі на відстані до кілометра, хоча ефективність в умовах поганої видимості (ніч, туман, дим, опади) залишається під питанням.
Мета модернізації та потенціал виробництва
Росія прагне вирішити дві основні проблеми: протидіяти українським дронам-перехоплювачам, розробленим для повільніших цілей, та подолати обмеження звичайного координатного наведення і вплив радіоелектронної боротьби. Система "Шукач" з автоматичним машинним зором надає альтернативний спосіб ураження цілей, особливо коли супутниковий сигнал пригнічений або ціль рухається.
Основне виробництво "Гераней" розташоване в особливій економічній зоні "Алабуга" в Татарстані. У серпні 2026 року українська розвідка повідомляла про виробництво близько 3000 реактивних "Гераней" та "Гераней-5" на місяць. Однак, точна кількість "Гераней-4" або дронів, оснащених системою "Шукач", невідома. Незважаючи на це, сама система "Шукач" використовує комерційну китайську електроніку, серійні камери та модеми, які можна закуповувати оптом. Найбільш складними та дорогими компонентами залишаються реактивна платформа та двигун. За оцінками, собівартість "Герані-4" з системою "Шукач" становить приблизно 100-150 тисяч доларів США за одиницю. Таким чином, "Шукач" є наступним етапом еволюції російських дронів, а не абсолютно новою машиною.