Традиційно, фінансові ринки мають звичку давати національним валютам, в яких випускаються боргові папери, колоритні назви. Зокрема, єврові облігації в Японії називають "самурайськими", в Австралії – "кенгуру", а в Великій Британії фунтові облігації іноземних емітентів – "бульдогами". З розвитком інтернаціоналізації юаня в Китаї сформувалися два паралельні ринки облігацій з особливими назвами: "Дім Сам" та "Панда".
Особливості облігацій "Дім Сам" та "Панда"
Облігації "Дім Сам" отримали свою назву на честь традиційних кантонських закусок. Це офшорні боргові папери, номіновані в юанях, але випущені та обертаються за межами материкового Китаю, переважно в Гонконзі. Вони приваблюють інвесторів завдяки відсутності жорсткого валютного контролю та свободі руху коштів, що робить їх зручним інструментом для доступу до китайської валюти без бюрократичних перешкод.
Облігації "Панда" – це цінні папери в юанях, які випускаються іноземними компаніями, банками або урядами безпосередньо на внутрішньому ринку материкового Китаю. Їх випуск традиційно є складнішим через необхідність проходити жорсткі перевірки китайських чиновників.
Довгий час обидва ці інструменти вважалися екзотикою і використовувалися переважно компаніями, які потребували місцевої готівки для операцій в КНР, або міжнародними фінансовими організаціями, що досліджували нові ринки. Однак, у 2025-2026 роках ситуація кардинально змінилася, і ці інструменти стали актуальним трендом.
Причини зростання популярності китайського боргового ринку
Головною причиною цього стрімкого злету є значна різниця у вартості запозичень між США та Китаєм. На американському ринку високі ставки Федеральної резервної системи та інфляційні очікування призводять до того, що корпоративні доларові облігації можуть коштувати 6-7% річних. Натомість, у Китаї спостерігається млявий внутрішній попит, низька інфляція (близька до дефляції) та послідовне пом'якшення монетарної політики Народним банком Китаю. Це призводить до історично низької дохідності китайських державних облігацій – близько 1,7%.
Ця прірва у вартості грошей (понад 3% пункти) створює значні переваги для міжнародних корпорацій. Для оптимізації витрат компанії випускають облігації "Дім Сам" у Гонконзі під 2,5-3% річних у юанях, а потім, використовуючи механізм кросвалютного свопу, обмінюють отримані юані на долари, фіксуючи курс на момент погашення. Навіть із урахуванням комісій, підсумкова вартість залученого долара виявляється на 1,5% нижчою, ніж при прямому виході на американський ринок. Така економія для великих позик сягає десятків мільйонів доларів щорічно.
Хто є головними позичальниками?
Серед головних позичальників на китайському ринку опинилися:
- Китайські технологічні та промислові гіганти: Такі компанії, як гігант цифрової індустрії Tencent, фіксують ультранизькі ставки запозичень на тривалі терміни (до 20 років).
- Західні фінансові інституції: Швейцарський банк UBS Group випустив дебютний п'ятирічний випуск облігацій "Панда" на материковому ринку Китаю, що є знаковим сигналом для європейських фінансових установ.
- Країни, що розвиваються: Особливо в Азії та на Близькому Сході, які відчувають тиск дорогого доларового боргу. Наприклад, Індонезія випускає облігації, частково номіновані в доларах, а частково в офшорних юанях, щоб знизити середню ставку державного боргу.
Чи загрожує це долару США?
Попри рекордні запозичення в юанях, американському долару не підписано вирок. Більшість компаній використовують юані як інструмент для отримання дешевшого фінансування, обмінюючи їх на потрібну валюту для ведення операцій. Долар США залишається головною розрахунковою одиницею планети, домінуючи у міжнародних транзакціях та золотовалютних резервах. Економісти зазначають, що низька вартість юаня є відображенням слабкого внутрішнього попиту та економічних проблем самого Китаю.
Також варто пам'ятати про потенційне втручання Пекіна. Історично Народний банк Китаю демонстрував здатність маніпулювати ставками офшорного юаня для боротьби зі спекулянтами. Однак, поточна ситуація закріплює за юанем статус важливого інструменту фондування. Зростання кількості міжнародних інвесторів, що тримають у портфелях облігації "Дім Сам", та розширення кредитних ліній у юанях сприяє поглибленню глобальної інфраструктури розрахунків без участі західних клірингових систем. Це фактично формує світовій фінансовій системі "запасний аеродром", що є логічним кроком у багатополярному світі.