Пекін прагне досягти підкорення острова шляхом психологічного тиску та створення умов, за яких Тайвань сам дійде висновку про безглуздість опору. Така стратегія є більш вигідною, ніж військове вторгнення, яке вимагає значних витрат та може призвести до непередбачуваних наслідків. Китайська Народна Республіка активно використовує як політичні інструменти, так і масштабні інформаційні операції для досягнення своїх цілей.
Трансформація лідерки та дипломатична вистава
Голова партії Гоміньдан, 56-річна Чен Лінь-вень, колишня телеведуча, яка свого часу була активною учасницею про-демократичних протестів, трансформувалася в політичну фігуру, яка нині говорить словами Пекіна. Її візит був ретельно підготовлений. За кілька місяців до подорожі китайські чиновники узгодили з переговорниками Гоміньдану формулювання, які вона мала озвучити. Зокрема, Чен заздалегідь передала копії заяв про протидію незалежності Тайваню, які були схвалені китайською стороною. Фотографії рукостискання з Сі Цзіньпіном, чиї долоні вона порівняла з м'якими хмарами, стали ключовим елементом цієї «театральної постановки».
Ця поїздка ознаменувала відмову Гоміньдану від тайванського тлумачення «консенсусу 1992 року» – домовленості, за якою обидві сторони визнавали існування «єдиного Китаю», але по-різному його трактували. Тайбей мав на увазі Китайську Республіку, яка керує островом з 1949 року, тоді як Пекін – відокремлену територію, що очікує на возз'єднання. Під час візиту Чен Лінь-вень відмовилася від тайванської інтерпретації, зосередившись на формулюваннях, близьких до позиції Пекіна, та наголошуючи на протидії незалежності Тайваню.
Американський фактор та вразливість Тайваню
Ключовим елементом китайської стратегії є невизначеність щодо позиції Сполучених Штатів. Наближення другого президентського терміну Дональда Трампа розглядається китайськими чиновниками як «рідкісна можливість». Тези Трампа, схожі на китайську риторику, щодо острова, а також затримка з підписанням пакету військової допомоги на 14 мільярдів доларів, лише посилюють тривогу на Тайвані. Понад 24% тайванських виборців вважають США надійним союзником, а серед прихильників партії президента ця цифра падає до 3%. Падіння довіри до США на 10 пунктів за рік – це показник, який Пекін враховує у своїх розрахунках.
Китайська Народна Республіка бачить в американській невизначеності вікно можливостей для досягнення своїх цілей. Для Сі Цзіньпіна контроль над Тайванем є головною справою його правління, і він побоюється, що повномасштабне вторгнення може перетворитися на затяжний конфлікт. Тому переконання є дешевшим і менш ризикованим шляхом. Китайський лідер прагне отримати від Трампа більш категоричну заяву проти незалежності острова, що могло б обмежити простір для маневру Тайваню.
Інформаційні операції та вплив на суспільство
Паралельно з політичним тиском, Китай розгортає масштабні інформаційні операції. Торік тайванська сторона виявила майже 46 000 фейкових акаунтів, пов'язаних з китайськими операціями впливу, що вдвічі більше, ніж роком раніше. Ці акаунти, а також фейкові новини та відео, створені за допомогою штучного інтелекту, поширюють контент, спрямований на підрив довіри до власного уряду, армії та союзників. Особливо ефективними є відео, створені за технологією deepfake, які фабрикують діалоги політиків, створюючи хибне враження про слабкість США та невизначеність їхньої позиції.
Ці методи спрямовані на поступову ерозію волі до опору, створюючи «робочий шаблон» для інших авторитарних держав. Українцям ці методи добре знайомі: розкол суспільства, вирощування лояльних політиків, масована дезінформація та сумніви щодо надійності західних партнерів. Різниця лише в тому, що Росія перейшла до військових дій, тоді як Пекін поки що перевіряє ефективність психологічної обробки.
Майбутні вибори та потенційні наслідки
Місцеві вибори на Тайвані 28 листопада та президентські вибори 2028 року є ключовими для майбутнього острова. Результат листопадових виборів покаже, чи готове тайванське суспільство терпіти відверто про-пекінський курс опозиційної партії. Китай розраховує, що фігура Трампа, який може «зламати стільки дров», змусить союзників Америки шукати запасні варіанти. Стратегія Пекіна полягає в тому, щоб вибити з США формулювання, які можна буде цитувати десятиліттями, і тим самим підготувати ґрунт для подальших дій. Для українців, які пройшли через схожий досвід, зрозуміло, що така схема може завершитися повномасштабним вторгненням. Однак, тайванці мають шанс розпізнати цю загрозу раніше, ніж розпочнеться силова фаза конфлікту.