Протягом століття чотири дамби на річці Кламат перешкоджали міграції лосося, скорочуючи його популяцію до п'яти відсотків від історичного рівня. Крім того, дамби спричиняли викиди метану, еквівалентні щорічним викидам 64 000 автомобілів. У 2002 році, як прямий наслідок колоніальної спадщини, понад 70 000 дорослих лососів загинули в річці Кламат, що стало найбільшим випадком загибелі лосося в історії США. Ця подія стала каталізатором для боротьби племені за відновлення річки.
Шлях до відновлення: Юридичні битви та міжкультурна співпраця
Провідником у цій боротьбі стала Емі Боверс Кордаліс, яка, надихнувшись спадщиною своєї бабусі та давньою історією племені, стала юристом. Вона очолила зусилля племені Юрок, щоб домогтися демонтажу дамб. Незважаючи на потужний опір з боку великих корпорацій та галузей, які стверджували, що це зруйнує річку, корінні народи мали тисячолітній досвід, глибокі юридичні права та непохитне зобов'язання перед річкою.
Було сформовано потужний альянс, що об'єднав корінні нації, як-от Юрок, Карок, Хопа та Кламат, а також комерційних рибалок, неурядові організації, місцеву владу та фермерів. Ця коаліція успішно оскаржувала права, інтегрувала традиційні знання з сучасним екологічним правом та домоглася демонтажу дамб. Цей процес продемонстрував, що співчуття може перемогти страх, а спільні інтереси можуть об'єднати колишніх ворогів.
Історичний демонтаж та відродження річки
Кульмінацією цих зусиль стало історичне врегулювання, яке включало угоду про демонтаж дамб на суму 500 мільйонів доларів, що визнала права природи, бізнесу та корінних народів. У 2023 та 2024 роках було демонтовано чотири дамби на річці Кламат, що призвело до найбільшого в історії США проєкту з відновлення лосося та демонтажу гребель. Ця подія ознаменувала повернення свободи для річки, яка була позбавлена її понад століття.
Відновлення річки виявилося швидким та вражаючим. Протягом року річка стала чистішою, холоднішою та більш динамічною. Кількість лосося, що повертається до історичних нерестовищ, значно зросла: з приблизно 7000 особин у перший рік до 13 000 у 2025 році. Племена активно залучені до відновлення земель, посадивши понад 20 мільярдів місцевих насінин, що сприяє відродженню екосистем, відновленню рослин, тварин, їжі та ліків, які підтримують культури корінних народів. Ці нові екосистеми мають потенціал для поглинання 800 000 метричних тонн CO2 щорічно.
Історія річки Кламат є потужним нагадуванням про те, що природа здатна до зцілення, коли ми працюємо разом з нею. Цей проєкт підкреслив важливість віри в себе, визнання прав корінних народів як необхідності для прогресу, пошуку взаємовигідних рішень та пріоритезації відновлення екосистем. Коли ці принципи дотримуються, баланс відновлюється, життя повертається, а разом з ним – і надія.