На зустрічі в Майамі, що відбулася минулої суботи, брали участь українська делегація, до якої увійшли Буданов, Арахамія, Умєров та Кислиця, а також американські представники, зокрема Віткофф та Джаред Кушнер, спецпредставники Дональда Трампа. Основною темою обговорення було досягнення енергетичного та зернового перемир'я. Американська сторона, за наявною інформацією, мала намір представити нові пропозиції Росії, які могли б включати послаблення санкцій в обмін на поступки з боку РФ щодо України. Ці пропозиції, розроблені протягом останніх місяців, могли включати виведення американських військ з окремих регіонів Європи та часткове зняття санкцій, навіть розглядалася ідея продажу "Північного потоку" представникам США. Схожі ідеї, як повідомляється, висувалися і в Росії.
Перервана зустріч та пропозиція "Трамп-Путін"
Одноденна зустріч у Майамі, яка мала тривати два дні, була перервана через інформацію про угоду щодо постачання російського дизелю до США, відому як "угода Трампа та Путіна". Під час телефонної розмови, що відбулася на тлі зустрічі, Володимир Путін запропонував продати значні обсяги російського дизельного палива. Це викликало сумніви щодо реальних можливостей Росії щодо експорту, враховуючи успішні удари України по російській нафтопереробній промисловості, що змушує саму Росію імпортувати дизель.
Запланований візит американських переговірників до Москви для обговорення цих пропозицій було відкладено на невизначений термін через необхідність узгодження позицій з Україною та Європою. Українські переговірники вже повернулися до Києва та проводять активні консультації з європейськими партнерами, включаючи телефонні розмови Президента України з Урсулою фон дер Ляєн, Еммануелем Макроном та іншими лідерами, для формування єдиної позиції.
Формування спільної позиції України та Європи
Сформована позиція України спільно з європейськими партнерами полягає в тому, що Україна не виступає проти особисто Дональда Трампа і не висуває йому звинувачень. Це стало відповіддю на заяву Президента Зеленського, який назвав цю угоду проявом слабкості. Крім того, Україна та Європа наполягають на тому, що Трамп, будучи лобістом енергетичного перемир'я, має виступити його гарантом та забезпечити дотримання його умов. Однак, наразі Російська Федерація не демонструє таких кроків, про що свідчить заява Дмитра Пєскова про готовність припинити обстріли лише за умови проведення виборів в Україні. Подібні пропозиції, озвучені раніше Дональдом Трампом та підтримані Ілоном Маском, вказують на те, що переговорний процес зайшов у глухий кут.
Зараз існує нагальна потреба узгодити позиції з європейськими партнерами, скоординувати їх з Україною, а потім повторно погодити з американською стороною. Це необхідно для організації тристоронньої зустрічі, яка, за попередньою інформацією, мала відбутися наприкінці жовтня. Наразі підготовка до неї не спостерігається.
Розбіжності щодо розвідданих та стратегічні інтереси
Існують також сигнали від американських офіційних осіб про механізм отримання Україною озброєнь за рахунок коштів європейських партнерів, а також обмін розвідданими між США та Україною. Попри публічні заяви, повна заміна американської розвідки європейською видається майже неможливою. Росія ж головним чином прагне припинення Україною ударів по її нафтопереробній галузі, що є чутливою темою, адже це суттєво впливає на російські ресурси, які використовуються для війни. Україна, зі свого боку, вважає енергетичне перемир'я вигідним, враховуючи поточний стан українського енергетичного сектору, особливо в Києві.
Доля зернового коридору також залишається під питанням, адже Україна має близько місяця на вирішення цього питання, враховуючи обмежені можливості збільшення поставок через Польщу, країни Балтії та Румунію. Росія відмовилася від посередництва всіх країн, окрім США, що робить американське посередництво критично важливим, хоч ситуація загострюється перед виборами в США.
Зростання цін на дизель та паливо в США впливає на рейтинги Республіканської партії, що змушує Трампа шукати винних та посилювати риторику щодо України та Президента Зеленського, відносини з яким, незважаючи на попередні спроби налагодити контакт, залишаються складними. "Медовий місяць" у відносинах між лідерами, який тривав понад рік, завершився, що може призвести до ескалації, подібної до скандалу в Овальному кабінеті.
Україна очікує від США авторизації використання Starlink на російській території, посилення протиповітряної оборони та продовження обміну розвідданими. Країна також потребує розвитку спільної стратегії з Європою, від фінансування якої залежить значна частина виплат в Україні, зокрема на закупівлю озброєнь. Ситуація ускладнюється відсутністю українського посла у США та наближенням виборів, після яких очікується протистояння між демократами та республіканцями, що може негативно вплинути на позиції України.
Навіть законодавчі ініціативи, як-от від конгресмена Брайана Фітцпатріка щодо зупинки угоди про постачання дизелю, потребують значного часу для реалізації, протягом якого адміністрація може продовжувати втілювати угоду. Крім того, після виборів Дональд Трамп, не маючи що втрачати, може діяти ще агресивніше. Незважаючи на можливі зміни у Пентагоні та Конгресі, Україні необхідно продовжувати роботу з державними органами та формувати чітку стратегію дій.