Крістіан Борис в статті для британської служби BBC пише про те, що IT-індустрія є могутнім рушієм української економіки.
«ІТ-індустрія зарекомендувала себе як один з небагатьох економічних двигунів України, адже вона різко зросла протягом останніх 15 років», – зауважує Борис. Дійсно, наразі вона є третім за величиною експортним сектором України, після таких «традиційних титанів», як сільське господарство та видобуток корисних копалин», мовиться у статті.
Такі великі компанії, як Samsung та Boeing все більше звертаються до українських спеціалістів, адже там дешевша оплата труда – в середньому український девелопер отримує близько 2000 доларів на місяць, що на 70 відсотків менше, ніж отримують їхні колеги на Заході, зазначає автор.
Віталій Седлер, співзасновник та виконавчий директор компанії Intellias, пояснює, що українські таланти привертають іноземних клієнтів й через низку інших причин: по-перше, географічне розташування України дозволяє IT-спеціалістам перебувати в одній часовій зоні із клієнтами з західної Європи, а по-друге, українці ближчі культурно до цих клієнтів, йдеться у статті.
Але найважливішим є те, що в Україні досить сильна технічна освіта, мовиться у статті.
«Мабуть, найважливішим є чисельність людей, які працюють у секторі. В даний час в українському IT-секторі в працює від 100 000 до 150 000 інженерів, а також близько 300 000 інших працівників», – мовиться у статті.
Саме через кількість таланту Україна – лідер в регіоні, зазначає Борис, і в даній сфері з’являється дедалі більше успішних стартапів.
Даян Френсіс в статті для аналітичного центру Atlantic Council розмірковує над тим, як бажання чинного президента України Петра Порошенка бути переобраним на другий строк може принести позитивні результати.
Френсіс звертає увагу на те, що в Україні принцип депутатської недоторканості «перекрутили» – вона гарантує «обраним посадовим особам повний імунітет від цивільного чи кримінального переслідування». Автор називає це не імунітетом, а повною безкарністю.
Під час кожних виборів розпочинаються торги за місця в парламенті – «цього року очікувана вартість (хабара), необхідна для отримання місця, становить приблизно 2 мільйони доларів», посилаючись на інсайдерів, повідомляє автор.
«Теоретично країну можна «купити» приблизно за 900 мільйонів доларів, тобто по 2 мільйони доларів на 450 посад. Це вигідна угода, адже депутати стають вищими за закон, а також мають доступ до національних гаманців та державних контрактів», – мовиться у статті.
При цьому автор звертає увагу на те, що це не означає, що абсолютно всі місця куплені і всі шахраї. Але лише близько 8 відсотків людей в парламенті є реформаторами, мовиться у статті.
Якщо недоторканість не знімуть перед виборами 2019 року, нічого не зміниться, вважає Френсіс. Але дехто вважає, що саме бажання чинного президента України Петра Порошенка бути переобраним у виборах 2019 року, може вирішити проблему із депутатською недоторканністю.
Френсіс зазначає, що на думку українського політика Віталія Шабуніна, Порошенко не має солідних основ для своєї майбутньої кампанії, а тема з парламентською недоторканністю зрозуміла всім.
«Якщо Порошенко також створить життєздатний антикорупційний суд і засудить кількох високопосадовців перед президентськими виборами 2019 року, він значно від цього виграє. На думку незалежних опитувань, українці більше стурбовані корупцією, ніж війною з Росією», – мовиться у статті.
Френсіс переконана, що «єдиний спосіб принести Україні процвітання, демократію та справедливість – це перетворити Раду на інститут для людей, а не для еліт».
Ґустав Ґрессель (дослідник Європейської програми аналітичного центру European Council on Foreign Relations, який спеціалізується у питаннях безпеки та оборони):
«Відмінна стаття, яка підкреслює важливість перегляду депутатської недоторканності в Україні».
Ірландська газета The Irish Times пише про те, що український уряд погрожує притягнути до відповідальності групу ірландських бізнесменів, у разі, якщо ті інвестують кошти в нерухомість в Криму, анексованому Росією.
Старший радник колишнього ірландського прем’єр-міністра Берті Аерна Педді Даффі та генеральний директор інвестора нерухомості Marcon Capital Конор Мартін в грудні відвідали Москву для зустрічі з Андрієм Назаровим, співголовою впливової ділової лобістської групи «Деловая Россия» для того, щоб обговорити інвестиції в Криму, зазначає автор.
При цьому європейським компаніям заборонено інвестувати в окупований півострів через санкції ЄС щодо Росії, нагадує автор і наводить позицію України.
«Україна та наші партнери будуть використовувати всі юридичні та політичні інструменти для переслідування осіб та компаній, які намагаються обійти санкції»,– цитує газета попередження представника міністерства закордонних справ України Олексія Макеєва.
Дружина колишнього президента України Катерина Ющенко, яка також дала інтерв’ю для статті, сказала, що міжнародні інвестиції в «окупованому Криму» є «ганебною непошаною» до міжнародного та європейського законодавства.
Однак в Криму тим часом готують вже наступну, четверту конференцію для закордонних інвесторів, де не бракує турецьких готельєрів, французьких та італійських виноробів, та інших бізнесменів, яких не відлякують міжнародні санкції. За словами Назарова ірландські інвестори бачать «великий потенціал» в Криму, і він сподівається, що «на Ялтинській конференції узгодять 100 мільйонів євро міжнародних інвестицій», – мовиться у статті.
Автор звертає увагу на те, що минулого року на цю конференцію прибули 200 делегатів з 46 країн, 40 з них були з Італії.
Французькі та італійські винороби придивляються до виноградників Криму, а турецькі готельєри, які розглядають угоди на суму 12 мільярдів доларів, вже взяли на себе зобов’язання будівництва п’ятизіркового готелю в Сімферополі, мовиться у статті.