Упродовж п’яти років «Схеми» викривали численні зловживання владою серед найвпливовіших українських політиків – незалежно від їхньої політичної приналежності. Та в центрі уваги завжди лишався президент Петро Порошенко – адже він зосередив на собі ухвалення ключових для держави рішень. А також його найближчі соратники, між якими глава держави розділив найважливіші сфери впливу. Зокрема, йдеться про близького друга та бізнес-партнера президента Ігоря Кононенка. Ставши заступником голови парламентської фракції Порошенка, він отримав під своє кураторство одну з ключових і найбільш прибуткових державних сфер – енергетику. Про тіньовий вплив Кононенка на рішення у цій галузі протягом останніх років говорили багато – але докази були лише опосередковані, адже бракувало прямих підтверджень його власної корупційної вигоди з афер в енергетиці.
Та отримавши унікальні записи розмов, верифікувавши їх за допомогою західної експертизи і співставивши з подіями того періоду, «Схемам» вдалося розкрити одну з найбільших афер в енергетиці часів президентства Порошенка, а також встановити роль у ній найближчого соратника глави держави Ігор Кононенко.
«ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»
«Харківобленерго» – місцевий постачальник електроенергії. Він регулярно входить до переліку найбільших українських підприємств, а його чистий дохід у 2015 році склав майже 5 мільярдів гривень.
Станом на 2015-й основними власниками «Харківобленерго» були Фонд державного майна та кіпрська фірма, що входить до бізнес-групи Костянтина Григоришина.
У 2015-му основними власниками «Харківобленерго» були Фонд держмайна та кіпрська фірма із бізнес-групи Григоришина
І таке прибуткове підприємство не могло не зацікавити Дмитра Крючкова та його партнерів.
Для контролю за обленерго Крючков і його соратники прагнули поставити на підприємство лояльний до себе менеджмент – так само, як в Запоріжжі та Черкасах. Навесні того ж таки 2015 року їм це вдається – схоже, використовуючи адмінресурс.
Крючков: Ігоре Батьковичу, вітання.
Котвіцький: Привіт-привіт. Дивись, я саме сиджу зараз із губернатором. Ти мені скажи – як би, чи є розуміння, щодо пакету документів є розуміння? Ти мені скажи.
Крючков: Сто відсотків буде документ завтра.
Дмитро Крючков телефонує людині, голос якої схожий на Ігоря Котвіцького – впливового народного депутата від «Народного фронту» й близького соратника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який на той момент грав в одній команді з Порошенком.
Дмитро Крючков, Ігор Котвіцький
Котвіцький: Питання – хто буде контактувати з губернатором?
Крючков: Я особисто.
Котвіцький: Ти будеш контактувати?
Крючков: Я особисто.
Котвіцький: Я зараз дам твій телефон тоді, добре? Твій телефон дам. І тобі зараз спитаю в губернатора дозвіл, щоб він телефон дав свій – і скину тобі його телефон.
Та телефоном Дмитро Крючков не просто контактує з впливовими людьми з оточення президента і заручається підтримкою очільника Харківщині. Він запевняє: ситуація щодо «Харківобленерго» під контролем на рівні президента Порошенка.
«Харківобленерго» регулярно входить до переліку найбільших українських підприємств
Крючков: І ще важлива інформація.
Котвіцький: Так.
Крючков: У п’ятницю вночі були у «П».У «П».
Котвіцький: Так-так.
Крючков: Дав добро. Особисто.
Котвіцький: Ну чудово. Це як би тільки полегшить нам ситуацію і розуміння.
Крючков: Все, і контактна особа буде Ігор Кононенко.
Котвіцький: А все. Все я зрозумів.
Крючков: Губернатор знає.
Котвіцький: Все, він знає – це добре. Він знає його добре. Чудово. Тобто, Діма, ми зараз тоді в одному руслі говоримо. Тоді розуміння буде.
Згаданий у розмові очільник Харківщини – Ігор Райнін – це також наближена до Порошенка особа. Уже після свого господарювання на Харківщині він очолить його президентську адміністрацію.
Очільник Харківщини Ігор Райнін
Аналіз харківських подій весни 2015 року, який провели «Схеми», виявив – справи, які обговорювали в телефонній розмові Крючков і Котвіцький, схоже, стосувалися зміни керівництва «Харківобленерго» на підконтрольне. Адже через день після тієї розмови наглядова рада енергокомпанії призначає нового виконуючого обов’язки керівника – Володимира Яворського.
Володимир Яворський
Володимира Яворського призначили в.о. керівника «Харківобленерго» за день після телефонної розмови Крючкова й Котвіцького
Та невдовзі після призначення Яворського мали відбутися збори акціонерів «Харківобленерго». Там представники Фонду держмайна планували змінити наглядову раду – оскільки на той момент держава не контролювала у ній більшість.
Телефонні розмови, які проаналізували «Схеми», доводять: разом із партнерами Крючков намагався зробити все, щоб не втратити контроль над обленерго. І запланував зірвати збори.
У розпорядженні «Схем» з'явився запис розмови від 19 травня 2015-го, коли Крючков дзвонить помічнику Кононенка Василю Лісовому і просить терміново сконтактувати із соратником Порошенка щодо ситуації зі зборами акціонерів у Харкові. Виходить, бізнесмен просто телефоном, заручившись підтримкою наближеної до президента людини, намагається вирішити проблемне бізнес-питання.
Крючков: Алло, Дем’яновичу?
Лісовий: Так.
Крючков: Дивіться, коротке питання. А можете набрати шефа? А суть у чому – він мені давав же цього губернатора. Але давав мені ще й «ІА». Зрозуміли, так, який «ІА»?
Лісовий: Угу.
Крючков: Ось, дивіться, збори в будівлі держпрому – це обласна будівля.
Лісовий: Угу.
Крючков: Ось. Ми спеціально не заключили договір оренди з ними.
Лісовий: Угу.
Крючков: Узгодьте з шефом, щоб я зараз... Я в Харкові. Щоб я зараз… Що я зараз наберу губернатора і щоб він просто дав команду директору до будівлі нікого не пускати – бо немає договору оренди.
Лісовий: Угу-угу. Зараз я спробую. Дімо, я поки ось його виловлюю – і ніхріна не можу виловити.
Крючков: Дем’яновичу, у нас півгодини часу.
Лісовий: Я знаю. Він мені не відповідає. Я знаю. Кинь йому смс-ку. Я зараз спробую зі свого боку, а ти кинь смс-ку.
Крючков: Давайте.
Уже за годину Крючков зідзвонюється з очільником «Харківобленерго» Володимиром Яворським, коли той саме заходить до приймальні радника голови Харківської облдержадміністрації Сергія Стороженка.
Крючков: Алло.
Яворський: Так-так. Ось підійшов до приймальні зараз до нього.
Крючков: Так-так, не клади слухавку просто.
Яворський: Все, я зрозумів, добре. Дякую… Вітаю, моє прізвище Яворський. Дякую…
Крючков просить Стороженка зробити так, аби нікого не пускали на місце проведення зборів – тобто, застосувати адмінресурс.
Крючков: Алло, Сергію Михайловичу?
Стороженко: Так точно.
Крючков: Вітаю, це Дмитро Крючков. Там, раптом що, Ігор може підтвердити мої повноваження.
Стороженко: Так.
Крючков: Сергію Михайловичу, дивіться, у нас яке питання. У нас там було заплановано збори акціонерів в будівлі Держпрому. Ось. «Харківобленерго» договір ніякий не укладало на оренду актового залу... Я просто дзвонив Райніну, так. Другий під’їзд. Прохання яке – там є директор цього держпрому Чехунов.
Стороженко: Що треба – скажи мені?
Крючков: Так, щоб туди нічого не пускали, тому що немає договору оренди. І договір ні з ким не укладали.
Стороженко: Ще раз – обленерго уклало договір?
Крючков: Не уклало. Навпаки. Не уклало.
Стороженко: Не уклали, так? А хочете там провести збори?
Крючков: Навпаки. Ми не хочемо. Навпаки, ми не хочемо, щоб воно відбулося. Щоб ніхто туди просто не заходив – через те, що немає договору.
Стороженко: Якого числа?
Крючков: Сьогодні. Сьогодні о 12 годині.
Стороженко: 12. Ну пізнувато взагалі дзвоните. Зараз спробуємо.
Крючков: Дякую велике. Дякую.
У той же день, але трохи згодом, Крючков уже звітує Суркісу – мовляв, все йде за планом.
Крючков: Так, Ігоре Михайловичу, вітаю.
І. Суркіс: НУ що там чутно?
Крючков: Все нормально, все по плану.
І. Суркіс: Наприклад?
Крючков: Не по телефону. Все добре.
І. Суркіс: Давай бувай.
Крючков: Так, все добре.
Випуски теленовин за 19 квітня підтверджують – збори було зірвано. Наглядова рада не змінилась, а креатура Крючкова залишилась у керма «Харківобленерго» – схоже, щоб у подальшому сприяти цьому бізнесмену в організації схем по виведенню сотень мільйонів із облененерго.
За збігом обставин, у той же день, коли збори акціонерів було зірвано, Верховна Рада проголосувала за нового голову Фонду державного майна. Замість Дмитра Парфененка ним став Ігор Білоус – за квотою «Блоку Петра Порошенка», для партнерів Крючкова – це зручніший високопосадовець, з яким легше знаходити точки дотику.
Роль, яку відіграв Фонд держмайна у цій схемі, пояснює журналіст «Економічної правди» Дмитро Рясний: «Найбільш основна інституція, яка мала просто нічого не робити й заплющити очі – це був Фонд держмайна, управляючий обленерго. Він взяв на диво довгу й стабільну паузу щодо усіх цих договорів. Хоча, наскільки я розумію, там щоквартально здійснюється контроль, там доволі швидко можна було все це вирахувати й зупинити».
Пізніше Крючков прозвітує перед Григорієм Суркісом про зустріч з Білоусом – уже новопризначеним керівником Фонду.
Крючков: Так, Григоріє Михайловичу, я просто з другого номера телефоную.
Гр. Суркіс: Так. Ну?...
Крючков: Ну, по черзі. Сьогодні о 8-й зустрічався з Ігорем з фонду.
Гр. Суркіс: Так.
Крючков: Така дуже цікава розмова, дуже довга була. Ось. Він розповідав, що вони були. Він був на зустрічі, де був Борис, був лідер і був товариш, з яким я зустрічався.
Телефонні розмови Крючкова щодо «Харківобленерго» продовжилися й у червні. Соратник президента Ігор Кононенко тримає з ним прямий зв’язок, дає настанови щодо фінансових операцій і просить відзвітуватись перед Дмитром Вовком – їхнім з Порошенком ставлеником у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, колишнім менеджером корпорації «Рошен».
Дмитро Вовк
Крючков: Так. Алло-алло.
Кононенко: Так, Дімо, добрий день.
Крючков: Вітаю.
Кононенко: Ти мені скажи, а коли ти плануєш це саме – по Харкову «згорнутися»?
Крючков: Два тижні. Дедлайн – два тижні.
…
Кононенко: Ну, заїдь в НКРЕ до Вовка, покажи всі ці документи.
Крючков: Завтра зранку заїду.
Кононенко: Так. Давай-давай.
«Схеми» знайшли приклади того, для чого Дмитру Крючкову з партнерами був потрібен контроль за «Харківобленерго» – вочевидь, щоб заробляти на розроблених ними схемах за участі цієї енергокомпанії. Одна з таких – коли це держпідприємство надавало десятки мільйонів фіндопомоги компаніям, пов’язаним через менеджмент із самим Крючковим. І сподівалось повернути. Та ці гроші до «Харківобленерго» так і не надійшли.
Одну з таких схем взялась розслідувати нацполіція – і оголосила підозру тодішньому керівнику «Харківобленерго» Володимиру Яворському, чиє ім’я часто з'являється в телефонних розмовах саме по Харкову.
Влітку 2018-го Яворський навіть отримав вирок – він відбувся одним мільйоном гривень застави та 119 тисячами гривень штрафу. Понад сто мільйонів виведених з підприємства коштів відшкодовані не були.
Самому Дмитру Крючкову вдалося втекти з України – спершу він виїхав у Росію, а потім, перебуваючи у розшуку, опинився у Німеччині, де був затриманий місцевою поліцією. Це означало старт процедури екстрадиції в Україну і в урядових кварталах заворушились – адже Крючков міг заговорити на допитах.
Олексій Шалайський припускає, що його повернення було невигідне багатьом людям: «Занадто з багатьма людьми він працював, занадто багато людей не зацікавлені в тому, щоб він забагато говорив».
У квітні 2018 року «Схемам» вдалося зафіксувати, як за кілька днів після арешту Крючкова у Німеччині, кортеж, яким користуються брати Суркіси, відвідував Адміністрацію президента.
За кілька днів після арешту Крючкова у Німеччині, кортеж, яким користуються брати Суркіси, відвідував АП
Тоді одночасно із Суркісами до АП заїжджав і депутат від «Блоку Петра Порошенка», якого називають куратором судової системи та органів прокуратури Олександр Грановський.
Того ж місяця «Схеми» зафіксували і другий візит Суркісів до адміністрації Порошенка. І знову біля бокового заїзду до АП поряд з автівками охорони братів-бізнесменів чекало авто супроводу депутата Грановського.
Того ж місяця «Схеми» зафіксували і другий візит Суркісів до АП
І знову біля бокового заїзду до АП поряд з автівками охорони братів-бізнесменів чекало авто супроводу депутата Грановського
Вихідного дня, схоже, президент приїжджав до Адміністрації президента саме для зустрічі із Суркісами. Адже одразу після заїзду Порошенка адміністрацію відвідала автівка, якою користуються брати Суркіси – і вже за півгодини після від’їзду Суркісів президент теж залишив адміністрацію.
Суркіси спростовували свою причетність до діяльності Крючкова – хоча як засвідчують телефонні розмови, він вів свою діяльність саме під їхнім керівництвом.
Роль братів Суркісів у схемі офіційно вивчають і в НАБУ – їх декілька разів викликали на допит, але поки в статусі свідків.
Роль братів Суркісів у схемі офіційно вивчають і в НАБУ
Окрім встановлення причетних до злочину, детективи намагаються повернути частину втрачених грошей на рахунки напівдержавних обленерго – для цього через суди доводять незаконність тристоронніх контрактів за посередництва приватної фірми бізнесмена-втікача Крючкова.
Детектив Бюро Роман Войтюк ділиться успіхами: «Всі позовні заяви задоволені. І на даний час забезпечено відшкодування понад 150 млн грн».
Утім, щодо самого Ігоря Кононенка – за словами детектива, НАБУ досі не вдавалось віднайти документальні докази особистої вигоди соратника президента, але його роль у рамках цього провадження також вивчається.
«На даний час у кримінальному провадженні не здобуто документальних відомостей, які би підтверджували причетність Кононенка Ігоря Віталійовича до вчинення даних корупційних кримінальних правопорушень. Проте ця інформація для нас цікава і ми її перевіряємо», – додав Роман Войтюк.
Покинутий у Німеччині
Для того, щоб знайти самого Дмитра Крючкова, «Схеми» вирушили до Німеччини.
Після затримання його місцевими правоохоронцями у 2018 році, він пробув у в’язниці всього місяць. Відтак, німецький суд випустив Крючкова під заставу у 100 тисяч євро, взявши зобов’язання, що він не залишатиме Німеччину, поки вирішується питання його екстрадиції в Україну.
Від минулого літа Дмитро Крючков зареєстрований у німецькому Мюнхені – за адресою Törringstr. 10 у доволі заможному районі. Але там його не виявилось.
Натомість, вже коли журналісти приїхали до Мюнхена, їхні джерела у правоохоронних органах повідомили – Дмитро Крючков віднедавна знову під вартою. Він відмовився від спроби отримати політичний притулок і добровільно погодився на так званий екстрадиційний арешт: хоче щоб його скоріше повернули в Україну.
На свої екстрадицію Крючков чекає у в’язниці Штадельхайм – одній з найбільших у Німеччині. Номер його телефону неактивний, адже ув’язнених обмежують в користуванні мобільним зв’язком. Для того, щоб відвідати його у в’язниці, потрібно отримати дозвіл на спілкування у Генеральній прокуратурі Мюнхена – і далі призначити дату зустрічі в тюрмі.
Натомітсь «Схемам» вдалося відшукали номер Світлани Кузьмінської – колишньої очільниці «Черкасиобленерго», яка мала близькі стосунки з Крючковим.
Світлана Кузмінська, колишня очільниця «Черкасиобленерго»
Вона вважає, що Крючков фактично добровільно закрив себе у тюрмі: «Він був потрібен Україні, а тепер Україна його не забирає, – розповідає вона. – Тобто, він перебуває зараз поки під вартою, до середи адвокати чекають, так сказали: потім будемо подавати клопотання про те, щоб його випускали, оскільки він сам себе добровільно, виходить, закрив у тюрмі».
Проте свою можливу участь у схемах Крючкова та Суркісів Світлана Кузьмінська заперечує.
– Вам особисто не відомо про вплив і участь президента Порошенка та Ігоря Кононенка у діяльності Дмитра Крючкова?
– Мені особисто – ні. Я ж не того рівня людина, ви ж самі розумієте.
– А стосовно братів-бізнесменів Суркісів, Ігоря та Григорія, чи відомо Вам про їхню участь у бізнесовій діяльності Дмитра Крючкова?
– Я знаю тільки особисто Дмитра Крючкова. Все інше – я цим не можу володіти.
Більше того, Кузьмінська вважає, що їхні з Крючковим життя можуть бути під загрозою.
«Є певна інформація про те, що треба остерігатися за життя як моє, так і Дмитра», – зазначила вона.
«Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко-Кононенко. Домовленості були з ними, як щодо «Енергомережі», так і Харків-, Миколаїв-, Запоріжжя-, Черкаси-, Хмельницькобленерго, Центренерго, ОПЗ, Одеська, Миколаївська та інші ТЕЦ і компанії.
Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей.
(...) Не розглядайте Кононенка як самостійну «бізнес-одиницю». Він ухвалює тільки локальні рішення, але до принципових домовленостей він не допущений.
(...) Зустрічі були регулярні. Офіс «БПП», «5 елемент», парламент та на нейтральній території, якщо були термінові питання.
(...) Основним реципієнтом (отримувачем) доходів, безумовно, є Порошенко».
Письмово Крючков згадав усіх фігурантів телефонних розмов, підтверджуючи корупційну зацікавленість найближчого оточення Порошенка. Водночас він утримався від різких коментарів щодо братів Суркісів: від яких, за його словами, отримував допомогу зі зв’язками, порадами та кадрами. На запитання про те, чи впливав Крючков на діяльність обленерго і чи використовував зв‘язки з посадовими особами або іншими публічними діячами для вирішення питань, пов'язаних з діяльністю компанії «Енергомережа», коротко відповів: «У розвинутих країнах такі відносини мають офіційну назву – лобізм».
Розмови, що опинилися в розпорядженні редакції, свідчать про те, що з бюджетів, якими оперував Крючков, бралися гроші і для інших представників президентської вертикалі.
Наприклад, у діалозі від квітня 2015 року йдеться про передачу півтора мільйона гривень «харківському товаришу, який перший в області» – маючи на увазі, напевно, тодішнього голову Харківської облдержадміністрації Ігоря Райніна, нинішнього голову АП. Передачу на прохання Бориса Євгеновича – очевидно йдеться про Ложкіна, який на той час керував Адміністрацією президента Порошенка.
Крючков: Там ось таке невелике питання. Я просто думаю, що ви його і так узгодите. Там харківський товариш, так – перший котрий в області. Ось.
Гр. Суркіс: Так.
Крючков: Він просив про допомогу. Ось. Я зідзвонився з Ігорем. Ігор сказав, що нехай буде наша сторона. Він так сильно наполягав. Я кажу: послухай, я ж все одно це у звітах пишу – звідки. І він мені каже: це прохання Бориса Євгеновича.
Гр. Суркіс: Так, а що там треба?
Крючков: Ні, ну я йому вже віддав 1 кома 5. І це наших-наших. 67 цих.
Гр. Суркіс: Так.
Крючков: Ось. Я просто вам дзвонив. У вас не було зв’язку.
Гр. Суркіс: Ну, добре. Добре, віддав. Включиш у загальні видатки.
Реакції фігурантів
Відтак, «Схеми» звернулися за коментарем до ключових фігурантів, згаданих у матеріалі.
Спершу вирішили зв’язатись із екс-керівниками обленерго – щоправда, з колишнім посадовцем «Запоріжжяобленерго» Ігорем Корніленковим поговорити не вдалось, адже він переховується в Росії. А у фірмі, яка там же на ньому зареєстрована, так ніхто і не відповів.
Утім, небагатослівним виявився і екс-керівник «Харківобленерго» Володимир Яворський – почувши запитання, чи отримував він раніше вказівки від Дмитра Крючкова: «Жодних коментарів. Мені дуже незручно розмовляти. І на цю тему я не буду розмовляти».
А от радник голови Харківської облдержадміністрації Сергій Стороженко заявив, що не може навіть пригадати обличчя Крючкова, а відтак і його прохання не пускати нікого на збори акціонерів «Харківобленерго»: «Цього не було. Я ніяких розмов з цього приводу не проводив, – заявив він. – Якщо б мені зараз показали, хто це, Дмитро Крючков, я би навряд чи зміг його впізнати. Ніяких взагалі відносин у нас немає, не було і не буде, наскільки я розумію».
Екс-керівник Фонду держмайна Дмитро Парфененко, якого згадували у розмові Крючков та Григорій Суркіс, заявив, що нічого спільного з учасниками схеми виведення коштів з напівдержавних компаній не має.
Екс-голова Фонду держмайна Дмитро Парфененко
Ставленику Порошенка у нацкомісії з питань державного регулювання енергетики Дмитру Вовку, відзвітуватись перед яким давав вказівку Кононенко Крючкову, також було складно пригадати події 2015-го: «Перепрошую, але коментувати не можу. Це було давно, не пам’ятаю. Мені зараз незручно розмовляти».
Так само каже, що не пригадує, хто такий Крючков і впливовий народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький, чий голос є на одній з телефонних розмов:
«Я не знаю, хто такий Крючков», – коротко відказав він журналістам.
Народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький
Разом із тим, «Схеми» відправили запити також загаданим у телефонних розмовах колишньому очільнику Харківщини, а нині голові адміністрації Порошенка Ігорю Райніну та Борису Ложкіну, який навпаки в 2015-му був керівником адміністрації.
Ігор Райнін та Борис Ложкін
Щодо сприяння у встановленні контролю над обленерго завдяки своїй наближеності до Порошенка Ложкін все спростував, коротко окреслив свій зв’язок із Суркісами та відхрестився від Крючкова:
«Борис Ложкін знайомий з братами Суркісами близько 25 років. Протягом кількох років вони мали спільний бізнес (газета «Команда»). З 2014 року жодних ділових стосунків між Ложкіним і братами Суркісами немає. Втім, і Григорій, і Ігор Суркіси вже 20 років входять до Наглядової ради Єврейської Конфедерації України, очолюваної Борисом Ложкіним, – йдеться у відповіді його прес-служби. – Жодних зв’язків із паном Крючковим Борис Ложкін не мав і не має».
Відповідь прес-служби Бориса Ложкіна журанлістам «Схем»
Ігор та Григорій Суркіси також отримали запитання журналістів щодо своєї ролі у схемах Крючкова в енергетиці – але так і не відповіли на них до ефіру.
А коментар самого Ігоря Кононенка журналісти намагалися отримати телефоном, їздили до нього в офіс і направляли йому вичерпний перелік запитань. У своєму листі Кононенко пообіцяв дати інтерв’ю після ефіру.
«Схеми» також вирішили запитати безпосередньо в президента, чи відомо йому про те, що його соратник Ігор Кононенко, вочевидь, сприяв братам Суркісам та бізнесмену Крючкову у виведенні сотень мільйонів з напівдержавних обленерго.
І вирушили у Вінницьку область, де Петро Порошенко ще зранку працював як президент, а вже після обіду перетворився на кандидата – на мітингах. Утім, наблизитися до нього, щоб поставити запитання, журналістам так і не дали.
На головній площі міста Хмільник встановили залізні рамки, людей туди пускали лише за списками, а акредитацію для преси не проводили.
«Ні-ні, сказали пресу не пускати, – відповідали охоронці, навіть не пояснюючи причин відмови. – Якщо в списках немає, то немає …. Ви можете поскаржитись в Управління державної охорони».
При чому, просто на очах журналістів «Схем» інші люди – зі списків – безперешкодно потрапили на територію мітингу.
Відтак журналісти спробували буквально докричатися до президента, але відповіді не отримали.
Згодом, схожа ситуація трапилася і у Вінниці, куди «Схеми» вирушили слідом за Порошенком. Відтак, журналісти спробували буквально докричатися до президента.
На письмовий запит програми у Порошенка до ефіру також не відповіли.
Телефонні розмови, які опинились у розпорядженні редакції, не лише підтверджують складні оборудки в енергетичній сфері на сотні мільйонів гривень. Вони проливають світло на роль у них Ігоря Кононенка – найближчого соратника президента, його армійського друга та бізнес-партнера.
Виходить, що метою братів Суркісів та їхнього менеджера Дмитра Крючкова було встановлення контролю над діяльністю напівдержавних енергопостачальних компаній: «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго», «Харківобленерго». І в цьому вони заручились підтримкою народного депутата Ігоря Кононенка. Судячи із проаналізованих діалогів, саме за його протекції та кураторства їм вдалось організувати декілька схем з виведення коштів із цих підприємств у збиток державі.
Сотень мільйонів гривень, які, схоже, осіли в кишенях кількох людей.
Результати експертизи
Аби отримати незалежну оцінку телефонних розмов, програма «Схеми» передала зразки до експертів Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки).
Центр досліджує збір, аналіз, інтерпретації аудіо-візуального контенту, отриманого під час розслідувань та судових процесів, співпрацює із урядом США.
«Схеми» надіслали експертам – директору Національного центру медіа-експертиз доцент Університету Колорадо Каталін Грігорас і досліднику, заступнику директора центру Джеф Сміт – здобуті нами аудіофайли разом зі зразками голосів із публічних виступів людей, яких нам вдалося розпізнати, та попросили проаналізувати – чи співпадають вони?
Експерт досліджував голоси п’ятьох людей, не знаючи, хто вони. Це – Дмитро Крючков, Ігор Кононенко, Ігор Котвицький, Ігор та Григорій Суркіси.
Народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький
Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.
Це журналістське розслідування не є офіційним слідством. Але редакція зробила все можливе для перевірки цієї суспільно-важливої інформації перед публікацією.