Негласні правила української політики – це коли грошовитий мішок домовляється з політичними лідерами про те, що вони не виставляють йому на округ сильних конкурентів. Здавалося, що ці згубні практики мали піти в минуле разом з обранням нового президента.
Але аналіз виборів до Верховної Ради наштовхує на невтішні висновки: округи продовжували зливати, при чому це робила вже нова партія влади – "Слуга народу". Попри те, що багато сильних політиків та громадських лідерів були готові йти на вибори під прапорами "Слуги народу", на округах проти відвертих шахраїв партія виставила слабких кандидатів.
Найбільш показовий та кричущий приклад – це те, як "Слуга народу" дозволила ще раз обратися до парламенту одіозному Олесю Довгому. Для багатьох киян його прізвище назавжди стало синонімом корупції та дерибану землі.
Чим відомий Олесь Довгий?
Довгий – це син депутата попередніх скликань Станіслава Довгого. За часів мерства Леоніда Черновецького у Києві він був секретарем Київради, входив у так звану "молоду команду", яку багато разів звинувачували у неприхованому схематозі.
Генпрокурор Ігор Луценко на початку роботи парламенту обіцяв посадити Довгого і навіть показував йому ґрати. Прокуратура підозрювала Олеся Довгого у причетності до відчуження землі Жукового острова в Києві, але згодом справу просто закрили.
До нового парламенту Довгий пішов обиратися за своїм же 102 округом, а це Кіровоградська область. Цю територію він щедро засівав перед минулими виборами та протягом каденції, тож мав розгалужену мережу та стартову підтримку.
І замість того, щоб висунути проти Довгого когось із сильних авторитетних місцевих кандидатів, партія "Слуга народу" скинула на цей округ парашутиста і київського адвоката Артема Петрощука. У підсумку, Петрощук з тріском програв округ Довгому, поступившись на 13%.
А за підсумками виборів він навіть написав компліментарний пост, де сказав, що той не вдавався до порушень закону. Трохи дивний коментар як для кандидата, що боровся з одіозним Довгим, правда?
Хто такий Артем Петрощук?
Він був зареєстрований у Києві, у Подільському районі. Якщо йому справді кортіло стати депутатом, то міг би балотуватися в столиці, але чомусь доля закинула у далекі райони Кіровоградської області, та ще й на округ проти сильного засівальника Довгого.
Схоже на те, що розв'язати проблему з переобранням до Верховної Ради Довгому допоміг системний київський "рєшала" Андрій Вавриш, якого прозвали вже новим "смотрящим" за Києвом. Цікавим є те, що Артем Петрощук має рідного брата Євгена. А той у свою чергу прямо пов'язаний з Вавришем.
Він, зокрема, значиться у реєстрах як бенефіціар у ТОВ "Керуюча компанія "Атмосфера", власником якої є фірма Riverside Development Со, яка 2018 року змінила назву на Saga Development. А це підприємство напряму належить новому київському смотрящему Андрію Вавришу.
Але є ще й другий ланцюжок. Цей самий брат кандидата, який безславно програв Довгому, володіє контрольним пакетом в компанії Business Research Group. Решта акцій у цьому підприємстві належить такому собі Вадиму Струневичу. Ви раніше не чули це прізвище? А дарма, це новообраний депутат від "Слуги народу". А на прохідне місце його записав той самий Андрій Вавриш.
Інші приклади домовленостей
Ігор Палиця VS Сергій Пісачук
Але не лише Довгому допомогли обратися у цей парламент друзі у партії "Слуга народу". Наприклад, подивимося на округ у Волинській області, де з розгромним рахунком переміг близький до Ігоря Коломойського Ігор Палиця.
Палиця є не просто доларовим мультимільйонером, правою рукою Коломойського, але і головою Обласної ради. І проти такого сильного кандидата "Слуга народу" поставила нікому невідомого Сергія Пісачука, що є лікарем-флебологом з Центра хірургії ока.
Антон Яценко VS Олена Воронцова
Але ще більш кричущий розгром своїм опонентам наніс одіозний депутат Антон Яценко з групи "Відродження", наближеної до Коломойського. Яценко, якого називали причетним до різноманітних корупційних схем, впевнено переміг у Черкаській області.
Він набрав 69% в окрузі. А його конкурентка – нікому невідома адвокатка з Києва Олена Воронцова – лише 15%. Конкурентка Яценка майже не вела кампанії, і навіть не реєструвала своїх довірених осіб на виборах. Подібних прикладів можна знайти ще чимало.
Такі приклади договірняків зі зливом округів – тривожний симптом, і зупинити надалі такі залаштункові змови – в інтересах самого Зеленського та партії "Слуга народу". Інакше олігархи та їхні висуванці дуже швидко підберуть ключі, щоб зламати щойно переінстальовану політичну систему України.