Так, порівнюючи роботу Президентів України В. Зеленського та П. Порошенка було враховано їх діяльність у сферах зовнішньої політики, безпеки та оборони, а також взаємодії із Верховною Радою.
Щодо зовнішньополітичної діяльності розглядався показник кількості закордонних візитів президентів. Так, В. Зеленський за 6 місяців (період з 20 травня по 20 листопада 2019 року) здійснив 8 закордонних візитів (до Бельгії, Німеччини, Канади, Туреччини, Польщі, США, Латвії та Японії). П. Порошенко за період з 7 червня по 7 грудня 2014 року здійснив 9 візитів (Бельгія (двічі), Білорусь, Велика Британія, США, Канада, Італія, Словаччина, Молдова).
У сфері безпеки і оборони було розглянуто частоту проведення засідань Ради національної безпеки і оборони. Загалом за перші півроку Президента П. Порошенка РНБО скликалося вдвічі частіше, ніж у В. Зеленського: 8 засідань проти 4.
У частині взаємодії з Верховною Радою було розглянуто успішність законодавчих пропозицій обох Президентів. У П. Порошенка законами стали 70% його законопроектів, у В. Зеленського - 24%.
При цьому кількісні показники зареєстрованих законопроектів у В. Зеленського вдвічі більші, ніж у П. Порошенка - 45 проти 20. Так, за період із 20 травня по 19 листопада В. Зеленський зареєстрував 45 проектів законів, із яких було прийнято 11 або 24%. Основну увагу Президент приділив питанням правової політики та правосуддя – цій тематиці присвячено 42% поданих проектів законів. Мова йде, в тому числі, про законопроекти щодо змін до Конституції. Третина законопроектів стосувалися питань правоохоронної діяльності та антикорупційної політики. Для порівняння: П. Порошенко за перші півроку роботи із 7 червня по 6 грудня 2014 року зареєстрував 20 законопроектів, із яких було прийнято 14 або 70%. Основна тематика – зовнішня політика і сфера безпеки та оборони (70% поданих документів).
Що стосується діяльності Кабінету міністрів України, то до уваги було взято показник успішності законодавчих пропозицій уряду. За перші три місяці роботи в О. Гончарука цей показник склав 14%, в А. Яценюка – 26%. Так, урядом О. Гончарука за період 29 серпня 2019 року-21 листопада було подано 63 проекти законів, із яких стали діючими законами 9. Ще 2 закони було підтримано Верховною Радою, але вони очікують на підпис Президента. Із поданих проектів законів половина стосувалися сфери податків, бюджету, економічної, фінансової та промислової політик. В уряду А. Яценюка показник успішності законів склав 26% (подано за перші три місяці роботи, із 2 грудня 2014 року по 1 березня 2015 року, 65 проектів законів, із яких було прийнято 17). Щодо розподілу за сферами, то 49% проектів законів, поданих урядом А. Яценюка, стосувалися сфери податків, бюджету, економічної, фінансової та промислової політик.
У частині порівняння роботи Верховної Ради IX і VIII скликань було проаналізовано такі статистичні показники як кількість прийнятих законів, кількість поданих законопроектів та кількість проведених пленарних засідань. Результати є такими: ВР IX скликання – прийнято 72 закони, подано 1193 законопроекти, проведено 39 пленарних засідань; ВР VIII скликання – прийнято 60 законів, подано 1831 законопроект, проведено 28 засідань.
«Попри те, що новий Президент працює вже півроку, а уряд і парламент – по три місяці, наразі замало уваги приділяється статистичним показникам їх роботи. Натомість, переважає емоційна оцінка їх роботи, яка не ґрунтується на цифрах. Зокрема, й щодо порівняння діяльності нової влади із так званими попередниками. Хоч насправді кількісні результати роботи часто є цілком співмірними. Так, попри активні розмови про «турборежим» кількісні показники роботи ВР IX скликання не набагато вищі від ВР VIII скликання. При цьому законодавча продуктивність роботу уряду А. Яценюка, який було сформовано парламентською коаліцією, була майже вдвічі вищою, ніж в О. Гончарука, який є представником монобільшості. Це ж саме стосується роботи П. Порошенка та В. Зеленського, в яких, до прикладу, майже однакова кількість закордонних візитів за перші півроку роботу. При цьому медіа доносилася думка про значні дипломатичні прориви нової влади», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.
Інформацію було отримано КВУ у відповідь на інформаційні запити до МЗС та РНБО, а також шляхом моніторингу роботи Верховної Ради України.
Читайте также: Чего ждать украинцам в декабре: перерасчет пенсий и новые деньги (видео)