Що сталося
Фукуокське водопровідне агентство повідомило, що станція почала роботу 5 серпня. Очікується, що вона вироблятиме 880 тисяч кіловат-годин на рік, забезпечуючи електрикою місцевий завод із опріснення води та навколишні райони. Цього достатньо для постачання близько 220 японських домогосподарств.
«Я відчуваю величезне полегшення, що нам вдалося втілити це у практику. Сподіваюся, технологія пошириться не лише в Японії, а й у світі», — сказав професор-емерит Інституту науки Токіо Акіхіко Танйока, цитує Kyodo News.
Як це працює
Осмотична електростанція використовує принцип осмосу — рух води з менш концентрованого розчину в більш концентрований через напівпроникну мембрану.
У Фукуоці з одного боку мембрани — концентрована морська вода (побічний продукт опріснення), з іншого — очищена вода з міських очисних споруд. Вода природно рухається до солонішого боку, створюючи тиск, який обертає турбіну та генерує електроенергію.
Перевага методу — він не залежить від погоди чи часу доби та не виділяє вуглекислого газу під час виробництва.
Глобальний контекст
Першу у світі промислову осмотичну станцію відкрили у Данії у 2023 році. До цього проводилися пілотні проєкти в Норвегії та Південній Кореї, а дослідницькі групи випробовують технологію в Австралії, Іспанії та Катарі.
Попри перспективність, масштабування технології залишається викликом. За словами професорки Сандри Кентіш з Мельбурнського університету, частина енергії втрачається під час перекачування потоків води та через опір у мембранах. Використання концентрованого солоного розчину після опріснення, як у Японії, дозволяє збільшити ефективність завдяки більшому градієнту солоності.
Від ідеї до реалізації
Ідея «блакитної енергетики» з’явилася ще у 1954 році, коли британський дослідник Р.Е. Паттл вперше описав потенціал отримання енергії з різниці солоності. У 1970-х професор Сідні Лоеб, співавтор технології зворотного осмосу, розробив концепцію «тиск-ретардованого осмосу» після спостереження за змішуванням вод Йордану та Мертвого моря.
Нині головним викликом залишаються вартість і довговічність мембран, адже потрібні великі площі та високий тиск. Проте запуск японської станції у Фукуоці доводить, що технологія поступово переходить від експериментів до практичного використання.
Джерело https://interestingengineering.com/energy/asias-fi...