Розлучення у пізньому віці: глобальний тренд
США мають один із найвищих показників розлучень у світі. Якщо серед молодших пар за останні десятиліття кількість розлучень зменшилася, то серед людей середнього та старшого віку вона навпаки зросла.
Сьогодні близько 36% розлучених — це люди старші за 50 років, тоді як у 1990 році таких було лише 8,7%. Для американців віком від 65 років рівень розлучень — єдиний, що продовжує зростати.
Подібні тенденції спостерігають і в інших країнах:
- у Кореї все більше пар ідуть на «сутінкові розлучення» (hwang-hon divorce), завершуючи нещасливі шлюби;
- у Японії з 1990-х зросла кількість так званих «зрілих розлучень» — нині вони становлять 22% усіх випадків.
Дослідники пояснюють: люди живуть довше, менше готові терпіти нещасливі стосунки, а молодь одружується пізніше й вибірковіше.
«Наче землетрус»: як реагують дорослі діти
Тривалий час увагу науковців зосереджували на малолітніх дітях, тоді як дорослі залишалися «поза кадром». Але вже у 1980-х стало зрозуміло: вони також переживають шок, гнів і тривалу тугу.
Карол Г’юз, сімейний терапевт і співавтор книги Home Will Never Be the Same Again, каже:
«Багато дорослих дітей відчувають, ніби ґрунт пішов з-під ніг. Вони ставлять собі питання: “Чи все це було ілюзією? Чи були мої батьки коли-небудь щасливими?”».
Дехто після розлучення батьків розриває власні стосунки, втрачає самооцінку, починає сумніватися у власних життєвих виборах.
Соціолог Джолін Грінвуд з Пенсильванії додає: навіть дорослі діти відчувають, що опинилися між двома сторонами. Батьки часто бачать у них не дітей, а «рівних» чи «співрозмовників» і втягнуть у конфлікт. Особливо дочки надають емоційну підтримку частіше, ніж сини.
Бувають і незручні ситуації: після розлучення батьки просять дітей поради навіть щодо побачень чи інтиму.
Нові ролі і втрата кордонів
Після сивого розлучення стосунки в родині змінюються:
- ускладнюються зв’язки з братами, сестрами, розширеною родиною;
- порушуються традиції й святкові ритуали;
- дорослі діти починають хвилюватися за власні стосунки.
Дослідження показують: деякі з них настільки гостро переживають розлучення батьків, що це шкодить їхнім романтичним стосункам і планам на майбутнє.
Батьки у зоні ризику: економіка та ізоляція
Дослідження Джослін Еліс Кроулі з Університету Ратґерс показало:
- жінки після розлучення частіше зазнають економічних втрат (бо мали перерви у роботі через догляд за дітьми);
- чоловіки — соціальних.
Жінки традиційно виступали «менеджерами соціального життя» родини. Коли це зникає, чоловіки залишаються ізольованими. Вони втрачають дружні та родинні контакти і навіть зв’язок із власними дітьми, які здебільшого залишаються ближчими до матері.
Це явище називають «матрифокальним зсувом». Дослідження у Німеччині (2024) показало: після сивого розлучення дорослі діти частіше зближуються з матерями, а стосунки з батьками слабшають.
Практичні виклики для дорослих дітей
Хоча питання опіки не стоїть, дорослі діти можуть ще жити з батьками чи залежати фінансово. У 2023 році 18% американців віком 25–34 роки мешкали в батьківському домі.
Розлучення може вплинути на їхні плани навчання чи фінансову незалежність.
Водночас є приклади, коли стосунки з батьками з часом відновлюються. Деякі батьки навіть після довгої паузи віднаходять шлях до нових зв’язків зі своїми дітьми.
Висновки: не завжди негатив
Дослідники наголошують: не всі стосунки погіршуються. Часто діти навіть з полегшенням сприймають розлучення, якщо в родині роками тривали конфлікти.
«Навіть ті стосунки, які спочатку погіршилися, з часом відновлювалися», — підсумовує Джолін Грінвуд.