Розділення процесу розгляду безвізового режиму для України та Грузії для нас нічого не означає. Розгляд, дійсно, мав бути одночасний, проте не спільним пакетом. Проблема не в тому, що Україну тепер розглядають без Грузії. Наше питання взагалі відкладене! І які не були б мотиви в європейської сторони, формальну причину для відтермінування дала саме Україна, не виконавши остаточні вимоги, зокрема, щодо закону про електронне декларування. Зміни в цей закон вносилися депутатами абсолютно усвідомлено і цілком усвідомлено. Це основна причина.
Більше того, ЄС не просто відсуває в часі можливість прийняття рішення щодо безвізового режиму для України, а взагалі ставить її під сумнів, оскільки політична воля вирішувати це питання в Європейському Союзі тане. Вона тане під тиском повільних реформ, корупції, скандального іміджу… Тиск посилюється й через проблему з мігрантами, оскільки безвізовий режим, хоча й безпідставно, пов'язують із можливістю погіршення ситуації з нелегалами
. Отже, наростає маса факторів, які опосередковано впливають на волю європейців вирішувати питання, яке потрібно для України. І чим далі відкладається процес політичного прийняття рішення про безвізовий режим, чим більше ми застрягаємо на етапі виконання технічних вимог, тим менш імовірно, що ми взагалі його дістанемо.