Останні події свідчать про системний характер цієї політики. Відмова Угорщини брати участь у саміті «Карпатської вісімки», блокування подальших етапів переговорів України про вступ до Європейського Союзу, а також зрив домовленостей щодо будівництва сховища для українського пального – все це свідчить про продовження курсу, який багато в чому повторює дії попереднього уряду Орбана. Українське МЗС назвало таку політику "урбанізмом без самого Орбана".
«Карпатська вісімка» та блокування євроінтеграції
На початку вересня в Буковелі відбувся перший саміт формату «Карпатська вісімка», ініційований президентом Зеленським. У ньому взяли участь представники восьми країн регіону та Євросоюзу, що обговорювали питання енергетики, логістики, прикордонної торгівлі та безпеки. Угорщина стала єдиною країною, яка не відправила на саміт жодного високопосадовця, обмежившись присутністю заступника посла. Пізніше прем'єр-міністр Мадір заявив, що Угорщина не є частиною цього формату і не планує до нього входити. Цей жест був розцінений як повторення політики Будапешта щодо блокування українських ініціатив на міжнародній арені.
Аналогічна ситуація спостерігається у процесі вступу України до Європейського Союзу. Угорщина вчетверте відмовляється погоджувати черговий етап переговорів, ставлячи процес на паузу, навіть попри згоду 26 інших країн-членів ЄС. Офіційна причина – необхідність прогресу у питанні прав угорської меншини на Закарпатті, проте українське МЗС зазначає, що переговори з угорською стороною тривають щоденно без видимих результатів.
Зрив енергетичних домовленостей та скасування візитів
Угорщина також зірвала практичну угоду між НАК «Нафтогаз України» та угорською компанією MOL щодо будівництва сховища для українського пального неподалік кордону. Прем'єр-міністр Мадір особисто заборонив будівництво такого об'єкта на угорській території, незважаючи на потенційну вигоду для обох сторін.
Крім того, було скасовано запланований візит голови Верховної Ради України Стефаначука до Будапешта для зустрічі з угорською спікеркою парламенту. Хоча Стефаначук намагався применшити значення події, назвавши її лише транзитною зупинкою, джерела повідомляють про зірваний візит, що вказує на подальше загострення відносин.
Причини ворожої політики: вибори, страх втрати електорату та фінанси
Політика Мадіра, який раніше був критиком Орбана, нині повторює його підходи. Виборча кампанія Мадіра була побудована на популістських гаслах, де він звинувачував Орбана у зраді національних інтересів. Однак, після приходу до влади, він зіткнувся з необхідністю утримувати електорат, який голосував за Орбана роками і залишається настороженим до України. Ці виборці не бажають платити за війну та виявляють підозрілість до біженців. Опитування показують, що навіть прихильники партії Мадіра виступають проти прискореного вступу України до ЄС та фінансової підтримки Києва. Тому Мадір не може дозволити собі виглядати слабшим за Орбана у ставленні до України, щоб не втратити ключовий електорат, який забезпечив йому перемогу.
Напруженість також посилюється через існування радикальніших політичних сил, як-от партія «Наша Батьківщина», яка готова перехопити розчарованих виборців, якщо Мадір виявиться занадто прозахідним. Це створює тиск на прем'єра, змушуючи його демонструвати жорстку позицію.
Історичний контекст конфлікту між Києвом та Будапештом, який тривав ще за часів Орбана, також відіграє роль. Угорська меншина на Закарпатті, питання викладання угорської мови, а також минулі інциденти, такі як справа угорця Себастіяна чи підозри щодо угорської військової розвідки, формують тло, на якому угорській владі зручно грати на підозрі до Києва перед власним електоратом.
Крім того, існують значні фінансові інтереси. Угорщина значною мірою залежить від російської нафти, імпортованої через нафтопровід «Дружба». Вимога компенсації за перебої в постачанні свідчить про прагматичний підхід до Москви, який оплачує Україна. Також Угорщина отримує значні кошти з бюджету ЄС, і вступ України може призвести до перерозподілу цих коштів, зокрема, у сфері сільського господарства, що викликає занепокоєння угорських фермерів.
Шляхи поліпшення відносин
Вирішення ситуації вимагає довгострокової стратегії, спрямованої на налагодження контактів з пересічними угорцями, а не лише з політиками Будапешта. Україна може активно запрошувати угорських блогерів, журналістів та туристів, демонструючи життя угорської громади на Закарпатті та процеси відбудови. Такий підхід може змінити ставлення до України, діючи сильніше за будь-які офіційні заяви.
Спільні енергетичні проекти, транспортні коридори, торгівля та туризм у прикордонних містах можуть створити взаємну вигоду для бізнесу обох країн, ускладнюючи блокування співпраці з боку угорських політиків. Важливо також послідовно підтримувати угорську мову та культуру на Закарпатті, одночасно забезпечуючи якісне викладання української мови для повноцінної інтеграції дітей з угорських родин у суспільство.
Приклад командира Сил безпілотних систем України, Героя України з позивним Мадір (угорець родом з Ужгорода, прізвище Бровді), який, попри угорську заборону на в'їзд, ефективно керує дронами, що б'ють по російській інфраструктурі, чудово ілюструє, що походження не заважає бути патріотом своєї країни. Це демонструє, що Україна може бути відкритою країною, яка живе в мирі зі своїми громадянами, незалежно від їхнього етнічного походження. Саме така довгострокова робота з людьми, а не гучні заяви чи блокування, здатна змінити атмосферу та сприяти поліпшенню відносин між країнами.