МЗС Украіни отримала дивний в своіх формулюваннях лист від МЗС Білорусі " В отношении гражданки Геращенко". Але ж мова не про " гражданку Геращенко", а першого віце - спікера ВР , офіційного представника Украіни в гуманітарній підгруппі.
І вчора , коли я мчала з Брюселя на Мінськ, я знала, що можу провести ніч на стільчику в мінському аропорту... Сьогодні , коли тривають ці безрезультатні переговори, я розумію, що це була домашня заготовка , щоб вчергове ЗІРВАТИ звільнення заручників. Спочатку- спроба недопустити мене в Білорусь. Потім , на групі в Міньску - зрив переговорів по звільненню заручників з боку ОРДЛО , які так і не надали нам відповіді на наші пропозиціі, а зараз вимагають амністувати причетних до терактів в Одесі і Харкові!
Щодо "чорного списку".
Наше МЗС направило ноти протесту, і тоді білоруси надали мені дозвіл на в'ізд на переговори на місяць, до 25 травня... Білоруська сторона зобов'язалася забезпечити майданчик для мирних переговорів. Але не витримала тиску РФ, яка в такий спосіб намагається вплинути на формат мінських груп і вичавити тих, хто чітко стоіть на позиціі захисту національних інтересів Украіни.
При цьому самозванці , представники терористичних організацій " ЛНР- ДНР", так звані " спікери - міністри" , що представляють бойовиків і окупантів - бажані гості як в Москві, так і в Мінську ( куди вони, до речі, в'іжджають за украінськими паспортами, а не лднрівськими папірцями). Заборона на в'ізд першому віце- спікеру ВР , учаснику переговорів- це грубе порушення пункту 12 мінських угод, що гарантує безпеку переговорникам. Це свідома нівеляція мінського майданчика.
Про те, що моє прізвище внесено в так званий список небажаних осіб, який у РФ і Білорусі спільний, ми зрозуміли ще кілька тижнів тому, коли під час останніх поіздок в Мінськ вся наша маленька украінська делегація чекала по 40 хвилин на паспортному контролі , поки мій дипломатичний паспорт " не сканувався". Прикордонники- митники ховали очі, бігали за керівником зміни, дзвонили кудись, сумно запитували про " Цель Вашего визита в Беларусь?"" Мир во всем мире"- чесно відповідала я, білоруси знову йшли " ремонтувати скануючу техніку" , й , аби уникнути скандалу, давали разовий дозвіл на в'ізд до краіни.
Чому ми мовчали про це? Аби не зашкодити переговорам по звільненню заручників! Бо ж разом з колегами по гуманітарній групі і ТКГ я билася , так само і сьогодні, за кожного заручника. Заради іх свободи ми сміялися над всіма цими неподобствами,"технічними збоями" , аби тільки працювати над головним : щоб хлопці повернулися до своіх родин. Спроба заблокувати мою роботу - це реакція РФ на мою активна позицію на всіх міжнародних майданчиках по звільненню заручників: і тих , що в полоні бойовиків, і тих, що в тюрмах Кремля. Кремль прагне, щоб гуманітарна тематика залишалася для світу другорядною, щоб на Украіну тиснули по "виборам" на окупованому Донбасі, при цьому мовчали про заручників. А тут гражданка Геращенко на всіх зустрічах кричить про звільнення заручників і знущання над ними, вимагає посилення санкцій, закликає відкрити очі на порушення міжнародного гуманітарного права!
Звичайно, мене дивувала мовчазна позиція ОБСЄ, мовляв , мій недопуск в РФ- це двостороннє політичне питання... Саме через цю політкоректність і нейтральність РФ продовжує гнути свою лінію по вичавленню неугодних персон з мінських груп, а бойовики зухвало погрожують самій місіі ОБСЄ розстрілами...
Я іхала з Брюселя в Мінськ тільки тому, що в папці -списки заручників. Бо в телефоні- смс від іх мам і дружин! Бо хлопців треба звільняти.
Але маріонетки Кремля зірвали ці переговори; не побоялися великого гріха порушити власну обіцянку звільнити заручників напередодні Великодня. Це і є справжнє обличчя русского мира - цинічне, антигуманне. Всі ці спроби принизити мене недопусками- допусками - теж гібрідна війна , намагання вплинути на переговорчий процес і зірвати його. Це спроба відволікти увагу від головного - звільнення заручників.