За злочин цей рано чи пізно треба буде відповісти.
Трасти 90-х – це кишенькові злодії порівняно з тим, як лютує зараз наша фінансова влада у особі НБУ та фонд гарантування вкладів (ФГВ), своїми діями та бездіяльністю роблячи постраждалими мільйони.
Що характерно, у судах вину НБУ доводять досить легко. Уся надія нинішніх "кращих банкірів Європи" – на юридичні перешкоди, котрі влаштовують вкладникам для того, щоб перешкодити їм судитися.
За підрахунками самих вкладників, сума активів збанкрутілих банків перевищує 400 мільярдів гривень. Якість управління цими активами є надзвичайно низькою. Як приклад наводять випадок з нерухомістю на Хрещатику (називали фантастичну суму в понад 700 млн). Вона була в заставі у одного з великих банків, потім потрапила у розпорядження ФГВ. Заставу було знято судовим рішенням через те, що Фонд елементарно не брав участь у судовому процесі – представники ФГВ пояснили потім, що елементарно не отримали сповіщення поштою (готую звернення з цього приводу до правоохоронців).
Найбільше ображає вкладників факт колосальних затрат Фонду на представництво у судах у процесах проти самих вкладників. Фактично, гроші постраждалих громадян використовуються для того, щоб судитися з ними ж – називають цифру більше 4 млрд грн!
Мільйони вкладників – це, звісно, дуже багато. Але проблема ще ширше – настільки широка, наскільки може бути. Банківська система – це довіра, без довіри банки не існують. Без банків не може розвиватися економіка. Звідки взятися у нас економічному зростанню, якщо кожен банк може впасти, навіть той, котрий носить штамп системного?
В таких умовах джерелом кредитів в країні стає у доларах – МВФ, у гривні – віртуальний друкарський станок НБУ.
Хтось за це має відповісти.
Рада НБУ на сьогодні все ще не сформована повністю, відтак – нелегітимна. Правління НБУ сформоване з порушеннями. Є численні звинувачення у кримінальних правопорушеннях, минулих і сучасних, щодо керівницвта НБУ та ФГВ. На жаль, ГПУ відверто відмовляється реєструвати відповідні провадження. НАБУ наразі не володіє професійними навиками, щоб ефективно розслідувати злочини банкірів – будемо сподіватися, що це тимчасово.
У будь-якому разі, питання відставки перших осіб фінансових регуляторів уже перезріло. Верховна Рада, мабуть, давно б відправила Гонтарєву у відставку, але, за Конституцією, це неможливо зробити без Президента. Котрий зволікає.
Звісно, відхід Гонтарєвої на певний час загасить хвилю невдоволення у ЗМІ. Питання, насправді, у іншому: чи понесуть винні кримінальну відповідальність, чи це буде колективна відповідальність нинішньої української влади.