Майданівці билися за ідею, і, коли, нарешті, підпалили автобуси на Грушевського, стало зрозуміло, що ідеї перемагають.
Розклади нікуди не поділися: Кернес сьогодні вітає харків'ян з річницєю Революції Гідності, у придушенні, якої він брав активну участь, а на трибуні промовляють промови колишні риги (залишилось зачекати ще вітання від Мертветчука та Хуйла).
Оце биття ідей та розкладів - вічне.
Сила розкладів величезна.
Але, ідеї нездоланні, доки є люди, що готові за них вмирати.
За 25 років в Країні не вдався жоден Майдан (ні тарифний, ні мовний, ні фінансовий, ніякий), лише два тих, що мали на мету вирвати Україну з кордонів, яки визначають простір розкладів, що перемогли.
Хай які то будуть ідеї (а вони ще часто-густо незрілі, смішні, моторошні, наївні), але Майдан утворив умови, коли ціла країна виривалася, нарешті, за межі Залізної Завіси Москви.
Завіси, що відділяє вільний світ (у всій його складнощі), від світу мертвичини та схем.
Ось тут, поза ґратами, ніхто не обіцяв, що буде легко і можна бути розслабитись.
Навпаки, це світ жорстокої і реальної конкуренції.
Але, ми вже за межами антицивилізаційного заповідника, і, сподіваюсь, назавжди.
Залишитись по цей бік Залізної Завіси, не дати повернути Україну назад, до Тайожного союзу - оце було то, за піднялися майдановці.
Гідність, європейський вибір - це усе вже потім.
На Грушевського, у Маріїнці, під стелою, згодом - на фронті, Майдан бився і б'ється за простір, у якому ідеї могуть вільно конкурувати.
І хоч як би ми не були незгодні з опонентами, Майдан довів - якщо виникає загроза волі опонента цю ідею висловити, сперечатися зі мною, ми виходимо битися разом з ним проти цієї загрози.
Оця битва за волю, за ідею проти розкладів та схем, вона вічна.
Доведеться битися звідси та десятки років уперед.
Але, є події, яки назавжди залишаються у сердці.
- Вітер, що гойдав дим від запалених шин, не зупиниться ніколи.
Майдан назавжди підірвав в Україні позиції любителів схем.
Так вони ще сильні (як сильний у людській душі гріх) і, навіть, ще ходять до трибун по крові героїв, яких вони вбили.
Але, прийде час і вітер Майдану вимете їх звідси назавжди.
Залишилось недовго.
Стільки, наскільки нас вистачить.