Втім слід розуміти, що санкції США і Європи безпосередньо пов’язані з подіями в Україні, адже у світі склався певний політичний консенсус, який повинен мотивувати Росію припинити агресію проти України. Ці речі з подіями у Сирії не пов’язані, позаяк світ ще не сформував одностайне бачення щодо цієї війни. Росія у Сирії не вважається агресором, оскільки офіційно вона просто прийшла на допомогу чинній владі в особі Башара Асада.
Слід розуміти, що антиросійські санкції опосередковано пов’язані з Мінськими угодами. Відтак, через те, що у 2016-му особливого прогресу не відбулось – то й санкції продовжили ще на півроку.
А взагалі, що до санкційної політики в Європі ставляться по-різному. Зокрема, є ряд країн, які зацікавлені у якнайшвидшому пом’якшенні, або й взагалі скасуванні антиросійських санкцій (наприклад Греція, Італія, Угорщина, Словаччина тощо). Такі настрої зумовлені тісними економічними відносинами цих країн з Росією, які не бажають нести втрати через ситуацію навколо українсько-російського конфлікту.
Продовжувати антиросійські санкції донині світу вдавалося завдяки авторитету Німеччини і, зокрема, Ангели Меркель. Втім наступного року підтримувати цю політику стане важче, адже в багатьох країнах відбудуться вибори і є загроза, що до влади прийдуть політичні сили, які виступатимуть за нормалізацію відносин з Росією (до прикладу, у Франції ця загрозі дуже висока).
Ще одне важливе "санкційне" питання: як поводитимуть себе США? Зараз побутує багато суперечливих думок, які стосуються команди новообраного президента Америки Дональда Трампа. Та слід розуміти, що яких би думок у його команді не було – США не вигідно скасовувати санкції проти Росії (це зумовлено і економічними, і політичними чинниками).