Загалом вже можна було б усім зрозуміти, що від війни ми не відкупимось. Потрібно або прямо пропонувати капітулювати, або шукати спосіб її виграти. Звичайно, будь-який спосіб виграти війну з Росією, як на мене, не може починатися інакше, як із замороження конфлікту на Донбасі (надання ОРДЛО статусу аналогічного Криму, розбудова оборони, поступова деескалація).
Усі ці теми "ось тут ми відмовимось від території, а там нам територію повернуть з миром" - це від лукавого.
Я вже писав: по-перше, Путін поки що нічого нікому повертати не збирався, а, по-друге, прихильники "обміну Криму на Донбас" не пояснили, як ми це оформимо? А головне - де той самовбивця, який це запропонує не в тексті лонгріду, а в якості політичного плану українському народові?
Думаю, наше, як держави і народу, найважливіше завдання в умовах швидкоплинних подій і ситуації, що змінюється - не поспішати щось віддавати.
При усій ілюзорності перспектив членства в НАТО і ЄС не бачу ніяких причин відмовлятися від цих тем аж поки, не приведи Господь, об"єдання не заявлять, що припиняють своє існування (думаю, що за нашого життя це не станеться). Навіть у своєму нинішньому цілком безпорадному вигляді ЄС надає нам фінансову допомогу. І надаватиме. Ситуація в НАТО складна з точки зору впливу нової Адміністрації США на єдність в НАТІвських рядах, але в той же час на рівні військових в об"єднанні триває серйозна, масштабна, системна підготовка до відбиття російської агресії. Ми з цього завжди зможемо скористатися.
Так, найближчим часом ми можемо втратити підтримку. яка тримала Україну останні три роки на плаву, дозволяючи "еліті" продовжувати красти в попередніх масштабах. Нічого, змінимо масштаби їх жадібності - і пропетляємо. Зрештою вибори в Європі і в США зовсім не останні. Як і у нас.
Спільне слабе місце останніх грандіозних "рятівних планів" і перспективних оцінок у тому, що їх автори правильно відзначають, що право в міжнародних відносинах втрачає сенс і вплив (набуває сила), але при цьому абсолютно помилково закликають до пошуку якихось схем перехресних чи інших гарантій безпеки, пакетних домовленостей "території в обмін на мир" тощо.
Які договірні гарантії чи домовленості в світі, де право не грає ніякої ролі??? І з ким? З тими, хто ламає через коліно систему міжнародного права? Так отож.
Сила і розум. Лише ставка на розум і силу. Не робити дурних помилок, не встрягати в дурні торги своїм же майбутнім, поступово накопичувати силу - ось наш шлях. Відповідей на наші проблеми ми сьогодні не бачимо. Значить наше завдання створити для прийдешнього покоління хоч трохи кращі обставини. Ми побачимо ці відповіді у майбутньому, до якого потрібно дожити єдиним народом, з усвідомленням своєї сили і відповідальності.