Скандал з блокадою відбувається у найкращих революційних традиціях.
У всіх на очах розгортається грандіозний, в масштабах Европи, корупційний скандал.
Абсолютно усім, по всі боки кордону, зрозуміло, що вищі посадові особи країни "революції гідності", під патріотичні пісні про піклування про народ, організували стійку злочинну схему із тими, хто цей народ вбиває (і це - поза напів-фарсовості самої "блокади") і крадуть буквально у прямому етері.
Мережа переповнена обуренням: глядачі бурхливо обговорюють шоу.
Багато говориться про викриття "злочинної влади".
Але, головною функцією цього скандалу є не викриття, а знецінення.
Викривати особливо нема чого, бо те, що "влада краде" відомо вже, навіть, ефіопським домогосподаркам.
Те, що влада краде на крові, також не аби яка сенсація.
Особливої пікантності теперішньої ситуації є її чарівна сила, що перетворює "революцію гідності" на "революцію гидоти", почуття якої з кожною хвилиною блокади охоплює глядачів усе більше і більше.
Саме знецінення досягнень революції та війни є основною функцією вугільного скандалу.
З кожною секундою жалюгідного блеяння влади про "безальтернативність постачань з території ОРДЛО", влада перетворює "героїчних воїнів АТО", яких вона так любить нагороджувати, у незрозумілих терпіл, через голови яких, їх власне командування крутить каруселі з ешелонами контрабаса.
Чим стає подвіг Чорної бригади (72 омбр) в Авдіївці, коли нам усім тепер доводиться чорніти від сорому за власний уряд?
Так, Гіві вбили підлеглі за незграбність спроб відбити позиції, захоплені українськими вояками, але, тим часом, начальник Гіві, Захарченко, поклав у кишеню трохи контрабандних грошей, зароблених на контрабандних схемах, полюбовно створених ним з вищим політичним керівництвом українських військових.
Знецінення.
Вже не ховають посмішки іноземні кореспонденти, з якими доводиться спілкуватися. Усі розмови, про величезні перспективи України, на фоні "Роттердаму" якось припиняють звучати.
Ми починаємо виглядати, як сорок мільйонів лохов, які кожного дня платять власним життям, грошіма, часом, надіями та гідністю за те, щоб декілька десятків "законно обраних" заробили декілька сотен зелених мільйонів через голови вояків, що тримають лінію фронту.
На їх голови щодня сиплються снаряди російських гармат, і - тепер - щохвилини - попіл вчинків власного військово-політичного керівництва.
Дяді з "уряду", остаточно спускають залишки "гідності", здобутої революцією, до історичного смитника.
У цьому сенсі, будь-який урядовий (у широкому сенсі політичного керівництва взагалі) скандал в Україні - смиттєвий.
Ми, звісно, одужуємо, як нація.
Але це одужання відбудеться лише тоді, коли нас остаточно знудить та вирве від гидоти щодо тих, хто збудував та підтримує цю Систему.
Від самих себе, що дозволяють чинити над собою це знущання в прямому ефірі.
Це добре, що у нас "...немає альтернативі формулі Роттердам плюс".
Бо кожної секунди вона перетворюється на формулу Роттердам хрест.