Влада все ще не відважується на диктаторські дії без оглядки на реакцію громади. Але влада вже де-факто ввела поліцейський режим в країні.
Це, по-перше, означає, що прийняття важливих рішень щодо силових дій проти громади перенесено на рівень поліції та СБУ за умов злочинної бездіяльності Парламенту та Президента, які такій ситуації публічно потурають, утримуючись від публічних заяв, а фактично такою ситуацією управляють.
По-друге, на наших очах за злочинної бездіяльності журналістів та мовчання більшості експертів відбувається друге в історії незалежної України зрощення криміналітету та олігархії.
28-го лютого 2017-го року на учасників блокади відбувся напад так званих "тітушок". Всіх 37-м учасників нападу ("тітушок") поліція затримала. "Блокадники заявили, що, за попередніми даними, "тітушки" – з однієї з охоронних фірм Ахметова і Нусенкіса." Були повідомлення про те, що їх допитують в поліції. Але досі невідомо – що це були за люди, чи вони вже арештовані (бо час затримання можливо сплив), чи вони вже відпущені на свободу.
Агов, журналісти та експерти на телебаченні! Вас справді фейкова спецоперація влади проти колишнього Голови Державної фіскальної служби цікавить більше, ніж початок криміналізації олігархічної влади? Ви вже зовсім забули про кривавий Майдан 2013-2014-их років і роль в ньому "тітушок"? Ви справді не розумієте, у яку олігархічно-кримінальну прірву ми сповзаємо?
Де ж ваші репортажі, розслідування, оцінки, аналіз криміналізації олігархічної влади?
Агов, стратегічні консультанти та аналітики! Ви справді вважаєте, що розвиток олігархічної економіки це розвиток країни? Що раз блокада шкодить олігархам, то вона шкодить економіці? Ви справді вважаєте, що нашою найбільшою загрозою є Росія, а не українські олігархи? Адже Росія є зло однозначне, щодо якого є загальнонаціональний консенсус несприйняття. А щодо олігархів такого однозначного сприйняття немає. Саме тому російських бандитів легше подолати, ніж олігархічних бандитів.
8 березня 2017 року поліція заборонила ввозити зброю на Донеччину, тобто фактично на територію АТО.
Ситуація виглядає так. Терористичні групи, тобто так звані ДРГ так званих ЛДНР, досі проникають на контрольовану Україною територію. При цьому поліція забороняє українським громадянам мати зброю на територію АТО. Це означає на фоні відмови Президента та Парламенту від введення військового стану на території окупованого Донбасу тільки одне – українська поліція діє в інтересах ворога. Тобто ворог може проникати на нашу територію зі зброєю, а українські громадяни не мають права носити з собою зброю.
Це дії ворожої до громадян української влади.
Для чого була здійснена заборона ввезення зброї на територію АТО стало ясно 13-го березня, коли СБУ затримала 46-ох учасників учасники блокади торгівлі з окупованим Донбасом, а зброю вилучила.
Затримання учасників блокади свідчить лише про безпосередній початок поліцейського режиму в Україні. Ані Президент, ані Парламент, ані Уряд публічно не давали санкцій на затримання учасників блокади. Зроблено це було в режимі поліцейської держави під приводом нібито контрдиверсійної операції. СБУ досі публічно не пояснила своїх дій.
Як пише про це депутат Оксана Сироїд: "Поліція, яка розігнала редут у Кривому Торці до цього часу не надала інформації ані про причини затримання, ані про людей, які були затримані. Так само, порушивши закон, не забезпечила затриманим хлопцям можливості поінформувати своїх близьких про свій стан і місце перебування, а також викликати адвоката."
У штабі Антитерористичного центру це пояснювали так: "Під час контрдиверсійних заходів в населених пунктах Торецькому, Щербинівці і Курдюмівці (район проведення АТО) співробітники СБУ виявили групу осіб зі зброєю та іншими засобами ураження. Відмова здати зброю поліції стала підставою для затримання 43 осіб..." Тобто блокувальники, яких підтримує більшість української громади виявилися невідомою групою осіб зі зброєю.
Яким чином контрдиверсійні заходи стосуються українських блокувальників, пояснення не було. І його власне не може бути. Бо учасники боїв в АТО не є ворожими диверсантами за правовими ознаками і за елементарним здоровим глуздом. Вони не є невідомою групою осіб, а виконують свій громадянський обов'язок.
Оскільки публічний протест української громади був блискавичним та швидко поширився по всій території України, влада, вибачте за мою народну українську, обісралася і вже до ранку всіх затриманих відпустила.
Інформацію про затримання блокувальників і громадські протести в Києві та в регіонах 13-го березня поширювало не телебачення, яке масово проігнорувало ці події в своїх новинах, а соціальні мережі. Українські громадяни все більше переходять на отримання інформації через "стріми" в Фейсбуці. Лише постфактум, тобто вранці 14-го березня, інформацію про затримання блокувальників та протести в Києві та регіонах деякі телеканали все-таки дали.
Тобто, третьою ознакою поліцейської держави та наближення олігархічно-кримінальної диктатури в країні є олігархічне телебачення, зокрема гібридні телеканали, які здебільшого працюють проти громади.
Фактично, якби не швидкі та радикально налаштовані дії громадськості, нікого би з затриманих не відпустили, і все було би, як і за часів Кривавого Президента.
Але є ще одна обставина, яка зовсім не раціональна, яку важко підтвердити чи спростувати – це емоційне відчуття, тональність розмов на телебаченні, вирази облич провладних експертів, нахабність маніпуляцій провладних тележурналістів.
Зловісний ефір "Свободи слова" на ICTV від 13-го березня 2017-го року дозволяє сказати лише одне – за режисерським пультом там працює людина, яка на боці громади. Бо завдяки їй ми побачили те, що зазвичай ховають.
Так більшість провладних експертів та журналістів, особливо ті, хто давно в політиці та на телебаченні, навчилися ховати свої емоції. Але деякі досі не навчилися.
Можна побачити єхидно-нахабні та зневажливо-зверхні обличчя декого з них в згаданому ефірі.
Точно такі самі обличчя провладних політиків та експертів можна згадати напередодні Майдану у 2013-му році. Дії та мотиви можна приховати. Але іноді вираз обличь приховати дуже важко.
Значна частина правлячого класу на утриманні у олігархів не бажає зупинити процес скочування країни у прірву. Значна частина експертів та журналістів вже перейшли червону межу і стали по той бік громади.
Отже нас, як завжди, чекає протистояння – добра і зла, честі та безчестя, гідності та зради. Сволот будуть прославляти та називати героями, а героїв оббріхуватимуть та вважатимуть сволотами. І серед домінуючої брехні важко буде розібратися, хто є хто, тому слідкуйте за емоціями, слідкуйте за обличчями, слідкуйте за особистою поведінкою. Нічого нового під Місяцем. Ідіть на відчуття благородства. Тікайте від відчуття підлості та продажності.
З поліцейською державою вас, панове громадяни!
Готуймося до посилення відкритої та відвертої олігархічно-кримінальної диктатури!