Пересиджую в укритті мінометний обстріл. Робити поки що нічого, тож розповім вам одну історію. Історія реальна, але зі зрозумілих причин без ідентифікуючих подробиць.
Одного разу співробітники ФСБ отримали завдання викрасти з території України одну людину. Чималенькі гроші, виділені на цю операцію, вони, треба думати, привласнили, але цього ми точно не знаємо. Як би там не було, вони за абсолютно сміховинну суму найняли українських ментів, які мали затримати "об'єкт" і передати його іншим людям, теж громадянам України, які повинні були перетягнути бранця через українсько-російський кордон.
Мєнти погодились і справді затримали того чоловіка. Але, поговоривши з ним, вони зрозуміли, що це не дрібні бізнесові розборки, а серйозна і дуже неприємна політична історія, в яку вони мали дурість і жадібність вляпатись.
Коротше, мєнти злякалися і самі здалися з повинною. Викрадення зірвалося. Усіх українських виконавців взяли, до російських замовників, ясна річ, не добралися.
До чого це я? А ось до чого. Раніше Кремль залишав на місці убивства свою "візитну картку" - то стріляючий шприц з отрутою, то полоній. А зараз вони не паляться! Нічого не роблять своїми власними руками, за які їх можна ухопити на гарячому, а наймають місцевих покидьків - що для спецоперацій, що для війни. Порівняйте вбивство Бандери чи Ливиненка з убивством Вороненкова.
І це не тільки вбивств і викрадень стосується. Перед першим Майданом Путін особисто приїздив в Україну і агітував за Януковича, будучи щиро впевненим, що це допоможе тому виграти вибори. А зараз запутіна все більше стає прихованою, проштовхує кремлівську вигоду з нібито проукраїнських і антипутінських позицій.
Про що це свідчить? Про те, що Росія з наддержави стає державою-ізгоєм, яка вже не може відкрито, на весь світ, нікого не боячись, хизуватися своїми злочинами. Кремль змушений ховатися, перекладати відповідальність за свої злочини на інших, як роблять абсолютно всі пересічні злочинці. Яких рано чи пізно ловлять і вони отримують те, що заслужили.
Мені подобається така тенденція. Терпіння, браття, ми на правильному шляху.