Передусім Джон Хантсман поки що залишається ймовірним новим послом Сполучених Штатів Америки в Росії, тому що після висування його кандидатури на цю посаду президентом США Дональдом Трампом її ще має затвердити Сенат Сполучених Штатів.
Говорячи про те, чого можна очікувати від Хантсмана на посаді посла США в РФ, слід зазначити, що дуже часто в американській політичній практиці на посади послів чи у державних структурах призначаються не професіонали в тій чи іншій сфері, а «політичні призначенці». Це можливо, тому що в Америці вже впродовж багатьох століть відпрацьований і доволі непогано діє державний апарат. Тобто структура чітко знає, що і як потрібно робити, має усталену систему роботи, і є правила, за якими ця структура функціонує. І від зміни керівництва сама технологія роботи жодним чином не змінюється. Змінюються політичні пріоритети — це так, але машина працює відповідно до усталених правил.
Тому не треба хвилюватися через призначення на такі посади людей, які, можливо, не мають достатньої професійної підготовки, адже вони оточені величезною кількістю справжніх фахівців, які є їхніми радниками і в будь-який момент можуть допомогти прийняти зважене рішення. Тому хвилюватися за правильність курсу не варто.
Навіть у випадку з Трампом всі його неадекватні заяви періоду передвиборчої кампанії практично перетворилися на абсолютну протилежність. Чому? Тому що державний апарат, який функціонує в Америці, система стримувань і противаг, не дозволяють робити дурниці навіть обраному президенту. Це те, чого, на мою думку, має прагнути будь-яка демократична країна: створити можливість коригувати будь-що, якщо воно виходить за межі розумного.
Так само й тут. Хантсман справді був і губернатором і послом. Він працював разом із кількома американськими президентами. Був і кандидатом у президенти.
Тобто Хантсман — це політична фігура, а відтак Трамп вирішив, що політична фігура такого рівня і такої ваги буде цілком прийнятною для того, щоб відстоювати належним чином інтереси США в Росії. Беручи до уваги, що відносини між США і Росією досягли своєї найнижчої точки за часів «Холодної війни» і, можливо, погіршуватимуться й далі, на цій посаді потрібна дуже жорстка людина, але, разом із тим, впливова, яка вміє тримати позицію і хребет рівно. Тому цей вибір Трампа не є випадковим. Це те, що демонструє, що в позиції США не буде неочікуваних компромісів із РФ.
Якщо позиція відносно Росії буде доволі жорсткою і такою, якою вона була дотепер — спочатку безпека, а потім політичні рішення, спочатку виконання всіх зобов’язань, а потім зняття санкцій, то це буде найкращою допомогою для України.