Я кричатиму до хрипоти, коли йтиме наше військо. Я зітру руки до крові, аплодуючи нашим хлопцям. Я плакатимуть від гордості за українську армію. Я сміятимуся від радості, коли президент вручатиме бойові Прапори героям і нові, такі заслужені військові звання. Я радітиму кожному знайомому ,засмаглому на фронті обличчу. Я щаслива, що на параді будуть наші союзники з ЄС і США - і це більше ніж політичний сигнал, за яким , впевнена, будуть й інші конкретні кроки підтримки. Я роздивлятимуся нову техніку і ще раз переконаюся, як правильно ми голосували за бюджет, збільшивши видатки на армію . Це дає можливість випускати і ремонтувати техніку і зброю. Так, іі дуже чекають на фронті. І під час кожної своєї поїздки на передову розпитуватиму й роздивлятимуся, чи доїхали туди таке потрібне " залізо".
Це буде парад не паркетних, а справжніх бойових генералів , які в нас нарешті є, справжніх солдатів і офіцерів - воїнів, якими ми пишаємося . І вони мають відчути мільйонну підтримку, заряд любові, бачити захоплені очі украінців, чути міць мільйонів голосів, що кричатимуть " Слава! Слава украінській арміі!"
Це ще не парад перемоги. Але це парад, який дає всім нам надію, що поразки не буде. Бо в нас є армія.