Про ідею створити окремі СІЗО для військовослужбовців.
Це дуже правильна ідея, що потрібна була ще на вчора.
Зараз по всій лінії розмежування сидять сотні військовослужбовців, є навіть такі, що утримуються вже 2 роки в очікуванні суду.
Часто це абсолютно справедливі звинувачення в мародерстві чи навіть вбивстві, але буває багато випадків які просто на голову не налазять. Є наприклад хлопці з Айдару, яким інкримінують затримання мєнта, що прийшов на їх воп з того боку, без документів та з травматом із перебитими номерами й фотками наших позицій, як викрадення.
Поширилася практика, думаю не без участі ФСБ, громадян, що живуть на окупованих територіях і по всіх законах є українцями, але підтримають режим Путіна, писати заяви до поліції чи прокуратури на наших вояків, часто без жодного реального складу злочину, що виливається у пониження боєздатності наших підрозділів, бо офіцерам з окопів доводиться або їздити або писати відписки до прокуратури.
При цьому всьому є і випадки убивств через порушення правил безпеки, або необережному поводженні із зброєю, або у стані алкогольного сп'яніння.
Окремо потребують ситуації, які розглядаються цивільними за цивільним законодавством, при тому, що військові діяли згідно бойових статутів виконуючи наказ або діючи згідно інструкцій, які теж є законом.
І все це накопичуються з 2014 року і набуло такого масштабу, що вже Президент має підписувати амністію, бо у самих військових виникають питання: ми тут воюємо, чи злочинами займаємось, як нам говорять у цивільному суді?
І звичайно сидіння хлопця, який пішов на контракт, а отже добровольцем, на фронт, перебувавшого місяцями під обстрілом і випадково підстрелившого товариша, має відбуватися не в камері з уголовниками та вічінфікованими наркоманами. І генерал, що прийняв на себе всю тяжкість рішення направити у бій підрозділ, або полковник, чию техніку розхерячили, а йому вміняють розтрату через відсутність документації, мають або взагалі не перебувати у сізо до суду, або знаходитись у нормальних умовах.
Бо не можна людину, що ризикує життям заради всіх, які б не були його мотиви, прирівнювати до простих крадіїв чи грабіжників. Мова звичайно іде не про тих, хто вчинив тяжкі злочини як ґвалтування, катування і де є беззаперечні докази.
Крім того із створенням такого СІЗО юристи та офіцери Генерального штабу, а також адвокати зможуть легше потрапляти до хлопців. Легше стане вести облік, скільки взагалі військовослужбовців утримується. Бо мотатися по всій лінії розмежування м'яко кажучи складно.
Але СІЗО для військових, з прийнятними умовами існування, це не єдине, що потрібно поміняти. Має буде змінене законодавство і створені окремі спеціальні суди де окрім цивільних будуть виносити рішення і військові офіцери. Мають бути створені військові трибунали, де будуть присутні ще й військові психологи.
Бо для кваліфікації дій людини, що перебуває постійно у складних умовах виживання, бойового стресу, чи працюючи на роботі із зависоким рівнем відповідальності при прийнятті рішень, від яких залежить життя багатьох людей, не можна дати у звичайному цивільному суді, а особливо в українському-репресивному, де 1% відсоток рішень виправдальні, ще з радянських часів.
Інакше, колись ви почуєте від хлопців, а йдіть ви захищати себе самі, шановні.