Уявіть, що у вашій машині знайшли труп та скривавлений ніж з відбитками ваших пальців. Вже через декілька годин ви б сиділи у відділку поліції з наручниками, а наступні декілька місяців ви проведете у тваринних умовах СІЗО.
Якщо б те саме відбулось з народним депутатом, його б життя ніяк не змінилось: він би плюнув в очі поліцейському, слідчому, прокурору та судді і продовжив би своє депутатське життя, наче нічого не відбулось.
Ця прірва несправедливості між депутатами та пересічними громадянами називається чарівним словом недоторканість. Позбавившись від неї депутати набагато легше приймуть усі необхідні закони для процедури імпічменту президента та реформи судів і правоохоронних органів.
Адже маючи недоторканість, депутат захищений від жорстокої реальності, в якій живе вся країна і пересічні громадяни. Він з нею не стикається і не зацікавлений у реформі корумпованих судів, прокуратури та правоохоронних органів.