Ситуація сволотна до крику. Люди виходять на вулиці проти бєспрєдєлу, а їх вживають для пєрєдєлу. В інтересах політиків і громадських діячів, ображених післямайданівським розподілом крісел.
Антивладний протест у воюючій державі - це навіть не нонсенс, це капець просто. І ось при всьому при цьому - виходити на мітинги час від часу треба. Без зброї і бажано без фронтовиків, бо кожному своє, але треба.
Бо - знаєте, чому?
Бо їхала я якось в таксі по Києву. Водій був "АТО"шник, розвідник. Слово за слово, коли я йому сказала, що три роки на передовій, він мені не повірив, прийняв за штабну. Ну, я й показала йому в мобілці кілька яскравих відео зі своєю роботою.
Він отетерів і ставлення одразу змінив, але вирішив, що в мене, певно, проблеми з головою, бо я йому, незнайомій людині, показую такі відео. "Ви ж не знаєте, а раптом я працюю на СБУ?".
Прочитайте ще раз, великими літерами: НА СБУ. Не на ФСБ.
Свій власний "АТО"шний архів цей мужик надійно заникав і показує тільки близьким друзям. Бо переконаний, що рано чи пізно всіх, хто знищував бойовиків у де-юре мирний час, будуть судити.
Він сам - кадровий військовослужбовець ЗСУ. Думав, що я теж.
Ми не крали, не мародерили, не катували людей, не втікали з фронту, не ховалися від військкоматів, не відмовлялися виконувати накази - ми воювали.
І він переконаний, що судити будуть - нас.
Подібні думки від фронтовиків чую часто. Мені їх важко зрозуміти, бо сама принципово ні від кого не ховалася і не буду, але це вже статистика...
...Так про що я там? Про те, що треба час від часу, бодай іноді, виходити на мітинги. Наплювавши на те, що чергова юна парость майбутніх нардепів поюзає нас з вами, як лохів. Зрозумійте це, усвідомте, що так і буде, викиньте з голови і йдіть на мітинг.
Не для того, аби скинути цю владу, а для того, щоб тримати її в тонусі.
Для того, щоби влада не давала людям підстав навіть подумати, що за виконання свого конституційного обов'язку їх можуть переслідувати. Їх, а не тих, хто, приміром, крав з армійських складів чи наживався на торгівлі з країною-агресором.
Для того, щоб не ми їх боялися, а вони нас.
UPD. З мого ж коментаря: "....я постійно закликаю до введення воєнного стану і трибуналів, з усіма випливаючими. Але ж їх не вводять! Де-юре у нас мирний час. Значить, мітингувати можна. З обережністю відповідальних за свою державу людей, які мають розуміти або відчувати, де пролягає та межа, заступати за яку не можна, інакше держава посиплеться і суспільство скотиться у громадянську війну.
А інакше виходить, що влада дуже добре влаштувалася: користується всіма перевагами мирного часу, а мітингувати проти неї не можна, як у воєнний".