Хоча Україна не прозвучала в резолюції ПАРЄ, а була згадана у пояснювальній записці до неї, українська делегація не голосувала за проект даної резолюції. І це зрозуміло, хоча головним аргументом було не те, що до України можуть висуватись якісь претензії щодо українського мовного закону, а те, що в ній не згадувалось порушення міжнародних норм щодо мов Російською Федерацією, зокрема на окупованих територіях Криму і на Донбасі.
В цілому ця резолюція не є критичною для України з точки зору того, що не висуває до нашої держави якихось конкретних вимог. Втім резолюція підкреслює необхідність виконання Україною рішень Венеціанської комісії, а також інших міжнародних документів, що стосуються мов, зокрема мов національних меншин.
Угорська сторона, очевидно, залишилась м’яко кажучи не зовсім задоволеною цією резолюцією, хоча проголосувала за її підтримку. І оскільки вона заявила про те, що буде продовжувати вести досить агресивну політику щодо мовного закону України, вдаючись до різного роду блокувань, це показує, що Угорщина все-таки намагається розіграти цю мовну карту у відносинах з Україною.
Угорські парламентарі, які активно стимулювали цю резолюцію і хотіли навіть більш жорстких формулювань, намагаються досягнути своїх власних політичних цілей щодо збереження і розширення електорату в своїй країні. І це є небезпечним для нашої держави, тому що у цьому випадку заради отримання електоральної підтримки політичні сили з Угорщини часто йдуть на погіршення міждержавних відносин.
В принципі, керівництво України заявило про відкритість щодо консультації з мовних питань з усіма сусідніми країнами, в першу чергу з Польщею, Угорщиною і Румунією, щоб якомога більше задовольнити потреби національних меншин, їх інтереси в імплементації мовного закону. Також Міністерство освіти України заявило, що воно готове виконати і врахувати висновки Венеціанської комісії, які були оприлюднені в грудні 2017 року.
Очевидно, що тут ніяких підстав для подальшого загострення відносин на основі мовного закону немає, тому що Україна і демонструє, і йде на діалог та співпрацю з тим, щоб захистити мовні права національних меншин. Тому все очевиднішими стають реальні цілі окремих політичних сил в Угорщині, власне і керівництва країни, яке представляє ці політичні сили.
Минулого року Угорщина вже вдавалася до таких кроків, як блокування засідання на рівні міністрів країн НАТО і України, і вона може продовжити цю тенденцію цього року. Небезпечною може стати активність з блокування участі України в різного роду засіданнях в Європейському Союзі чи в НАТО, про що керівництво Угорщини вже заявляло. Також варто очікувати більш активну діяльність угорських парламентарів в Парламентській Асамблеї Ради Європи. І їхня позиція та готовність до таких рішучих акцій є тривожною для України, оскільки 2018 рік в ПАРЄ буде досить складним. Генеральний секретар Ради Європи заявив, що російську делегацію потрібно повернути в ПАРЄ, про це ж саме говорив новообраний президент ПАРЄ.
З урахуванням жорсткої позиції України і нашої делегації в Асамблеї стосовно того, що російська делегація не може бути повернута поки частина території України залишається окупованою, поки Росія порушує права людини на цих окупованих територіях, то 2018 рік буде роком складних баталій щодо відстоювання інтересів нашої держави. І тут є загроза, що угорська делегація може підіграти російській стороні.