Звільнене українською армією село Новоолександрівка знаходилась в сірій зоні, в низині. З одного боку були наші підрозділи, а навпроти них через село, за метрів 800-1000, знаходились позиції бойовиків під, як не дивно, червоними прапорами. Висоти з одного боку були під українським контролем, а з іншого, – під контролем т.з. народної міліції "ЛНР". Наші розвідники розповідали, що в селі могли зустріти розвідників бойовиків.
Ми були в Новоолександрівці ще в жовтні минулого року і в мене склалось враження, що село більш проукраїнське. Із тих 16 людей, які залишились там жити, у декого родичі на боці, підконтрольному Україні, у декого знайомі. В магазини вони теж ходили здебільшого на український бік, пробираючись через розтяжки.
Сказати, що наші звільнили Новоолександрівку – не зовсім коректно. Ми вийшли на ті позиції, які за Мінськими угодами належать Україні і мають бути під контролем українських збройних сил. Ніяких активних бойових дій при просуванні української армії не було.
Чи можуть тепер обстрілювати село? Можуть. Можуть обстріляти з кулеметів й з іншої важкої зброї. І так дуже часто відбувалося, коли бойовики обстрілювали наші позиції, перебуваючи на своїх. Все це летіло через село і пошкоджувало і дахи будинків і все інше. Були випадки, коли наші позиції обстрілювали з глибокого тилу військ терористів. Система "Мста-С", наприклад, б’є на дистанцію більше 20 км і якщо поставити її в окупованому Стаханові, то снаряд може легко дістати до українських позицій в Новоолександрівці.
Але будь-який крок вперед української армії відсуває небезпеку від українських сіл. Чим далі просуваються українські війська, тим складніше бойовикам обстрілювати наші позиції і села, які знаходяться в тилу. В цьому випадку Новоолександрівка, яке знаходилося між двома вогнями, тепер почуватиметься більш безпечно. Бо наші позиції проснулись, село зараз в тилу, бойові дії відбуваються не над селом і не на його території, і це принесе певне відчуття безпеки місцевим.
Але я поки почекав би із хештегами "зрада" або "перемога". Я би назвав це тактичним успіхом. До перемоги ще насправді дуже далеко і в цій війні, і взагалі в ситуації на Донбасі. Але людям дуже хочеться почути позитивні новини з фронту. Будь-які новини, які кажуть про наближення кінця війни надихають всіх – і людей, і тих, хто живе в тилу, і в прифронтовій зоні, і надихають наших військових. Таких новин зараз нам, українцям, дуже бракує.