А ось спостерігати за тими, хто спостерігає - це занадто витончене збочення як для української політичної шантрапи.
Якщо, за визначенням одного мудрого колеги, Петро Порошенко у питанні скасування нетрадиційного (в негативному значенні цього слова) рішення обкладати звітністю активістів на рівні з чиновниками і депутатами, вирішив скористатися тактикою Трампа "ескалація-деескалація" (спершу максимально загострити проблему, а потім з"явитися на публіці на білому коні, як рятівник), то вдячність Заходу за майбутню роль у розв"язанні цієї проблеми буде останніми словами вдячності з боку Заходу, які почує президент Порошенко.
Зіграти у гру "я тут ні при чому - це поганий парламент" можна. Але лише за умови, що необхідності домовлятися з Заходом про щось інше більше немає. А це не так.
Ніхто не знає, але цілком може бути, що це була найбільша політична помилка Порошенка.