Підсумовуючи результати історичної зустрічі американського президента Дональда Трампа та лідера КНДР Кім Чен Ина, передусім варто зазначити, що документ, підписаний у Сінгапурі, не передбачає одностороннього беззаперечного і перевірюваного ядерного озброєння КНДР. Натомість йдеться про денуклеаризацію Корейського півострову.
Таке формулювання передбачає процес денуклеаризації Північної Кореї та позбавлення ядерної зброї. А це — достатньо тяжкий складний і технологічний процес, який пов’язаний не лише з доброю волею Північної Кореї, яка, звісно, буде відтягувати час «Ч» і втрату власного ядерного арсеналу, який вона розглядає як стримування Сполучених Штатів від можливої атаки та втручання у внутрішні справи КНДР.
Тому розпочинається певною мірою гра. По суті, Кім Чен Ин продав Трампу процес, а не кінцевий результат. І продав цей процес за дорого. Трамп у підсумку отримав дивіденди у вигляді особистого піару та посилення своїх політичних позицій всередині США. Натомість Кім Чен Ин фактично розірвав коло руконепотискаємості Північної Кореї та міжнародної ізоляції. Адже якщо Трамп, лідер західного світу, зустрічається з лідером Північної Кореї, це відкриває можливості для зустрічей Кім Чен Ина з прем’єр-міністром Японії Абе — і така зустріч уже анонсована у Владивостоку. Це відкриває можливість поїздки Кім Чен Ина на Генеральну асамблею ООН у Нью-Йорк. А все це — його міжнародна активність. Фактично КНДР отримала перший кейс зняття персональних санкцій стосовно цілого списку високопоставлених північнокорейських осіб.
Крім того, у Сінгапурі був підписаний не один документ, який був опублікований, а три. З інсайдерських джерел відомо, що в одному з цих документів є позиція про надання гуманітарної допомоги Північній Кореї, а також йдеться про алгоритм допуску міжнародних експертів до ядерних об’єктів Північної Кореї. Від цього моніторингу і можливості доступу експертів до об’єктів будуть залежати подальші кроки та підготовка саміту в Пхеньяні, на який може приїхати Трамп.
До речі, саме там може бути підписаний мирний договір про офіційне припинення корейської війни 1950-1953 років. Тому що зараз Північна Корея зі Сполученими Штатами має лише угоду про припинення вогню. А мирний договір означатиме перезапуск усіх відносин, аж до відновлення дипломатичних відносин.
Все це ув’язується в динаміку. Якщо ми говоримо про технологічний процес денуклеаризації, це означає створення цілого сектору економіки Північної Кореї. Це демонтаж обладнання, демонтаж самих ракет і ядерних зарядів, це технологія зберігання і утилізації радіоактивних речовин, це й технологія конверсії шахт, створення реєстру та можливості контролю над лабораторіями, КБ, вченими, інженерами, які працювали над створенням потенціалу Північної Кореї... Тобто це великий комплексний процес.
Як показує досвід ухвалення договорів між Радянським Союзом і США про контроль над ядерним роззброєнням, у світової спільноти немає достатніх можливостей верифікації цього процесу. Тому контролювати ядерне роззброєння Північної Кореї буде вкрай-вкрай складно. І це розуміє Кім Чен Ин.
Загалом, у північнокорейського лідера є можливість стратегічного перебування на горизонті більше десяти років, а у Трампа такого немає. Тому, я думаю, Кім Чен Ин може спокійно розраховувати на те, що йому вдасться уникнути досягнення кінцевого результату у вигляді безумовного повного і перевірюваного роззброєння та подарувати Трампу й Америці на деякий час процес переговорів і часткового зниження загроз, в тому числі для Південної Кореї.
Тож фактично саміт у Сінгапурі — це перша крапка у великій багатотомній книзі, яку ще потрібно буде написати.