Тоді міністр Андрій Пивоварський підписав зміни до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену).
Зміни полягали у наступному – всі доходи, які метрополітенівці отримували не від операційної діяльності виключили з економічно обґрунтованого тарифу. Раніше було так: якщо заробляєте на рекламі чи здачі майна в оренду, то ці гроші не можна враховувати в тарифі, а відтак ціни на проїзд мають бути менші на суму оцих неосновних доходів. А в 2016 році ці доходи прибрали з формули одним розчерком пера (для наземного транспорту рекламні доходи залишились у тарифі на відміну від метро).
формула Економічно обґрунтованого тарифу, що діяла з 2007 року (наказ Мінтрансу №191)
версія від 2016 року (наказ Мінінфра №78, лютий 2016 року):
Зараз маємо наступне. Реклама в київському метро збереглась і буяє. Але з березня 2016 року гроші за неї збирає не «Київський метрополітен» і не «Київпастранс», а Комунальне підприємство «Київреклама». За даними журналіста Дмитра Гнапа, річний обсяг реклами в метро становить близько 200 млн грн. Включення цих доходів в тариф дозволило б знизити вартість проїзду в метро, який 15 липня у Києві подорожчав з 4-5 до 8 гривень. Але нинішній порядок дозволяє владі використовувати ці гроші на свій розсуд.
Хоча цілком зрозуміло, що ці доходи не справили б суттєвого впливу на нинішню ситуацію. Бо влада Києва вже має знайти 1,96 млрд грн. на виплату програного в суді боргу фірмі «Укррослізінг» за оборудку з вагонами 2009 року, і ця ж фірма подала позов на виплату ще 0,53 млрд грн. Відтак влада підняла у два рази ціни на проїзд у всіх видах комунального транспорту, аби терміново знайти гроші на виплату боргу та хоч невеличке підняття зарплат комунальних транспортників.