Ще в грудні Лайчак анонсував, що в якості головуючого здійснить свій перший візит на Донбас.
В Україні покладають сподівання на нового голову ОБСЄ та розраховують на «ефективну співпрацю та більш активну і амбітну роль СММ ОБСЄ і щодо Донбасу, і щодо Криму, а також акваторії Азовського моря та Керченської протоки». Зокрема, про це сказали і привітали Словаччину і Лайчака Порошенко і Клімкін.
Проте зазвичай кардинальних змін в роботі ОБСЄ після зміни головуючого в організації не відбувається. Оскільки ОБСЄ є колективним органом, тому і рішення ухвалюються там за методикою, яка добре всім відома – методикою Радбезу ООН. А саме – для ухвалення рішення повинна бути кардинальна більшість, перевага в аргументах, а головне – існує право вето.
Росія в ОБСЄ дуже часто користується правом вето. Більше того, це правоможе використовуватися не лише щодо ухвалення рішень, але й щодо висловлювання офіційної позиції керівниками ОБСЄ, офіційних заяв керівників місій ОБСЄ тощо.
В Україні часто обурювалися з приводу певних заяв ОБСЄ, які стосувалися подій на Донбасі, дивувалися їхній сліпоті щодо очевидних речей. Але насправді члени місії усе бачать, але розуміють дві речі.
Перша – Росія є одним із спонсорів ОБСЄ. Відповідно, якщо вона припинить спонсорувати цю організацію, апарату ОБСЄ доведеться суттєво скоротити свої зарплати та власні витрати.
Головування Словаччини в ОБСЄ для України буде вигіднішим хіба що тим, що українській владі буде легше контактувати зі словацькими лідерами і доносити українську позицію в ОБСЄ
Друга – Росія,як і будь-яка інша країна (але інші цим ніколи не зловживали), може дуже просто змусити доповідачів та місії утриматися від жорстких заяв.
Проте останнє не стосується формальних керівників ОБСЄ – таких, як тепер будуть лідери Словаччини. Однак, слід визнати, що вплив керівника ОБСЄ є достатньо невеликим.
Тому головування Словаччини в ОБСЄ для України буде вигіднішим хіба що тим, що українській владі буде легше контактувати зі словацькими лідерами і доносити українську позицію в ОБСЄ. Адже Словаччина є достатньо невеликою країною, яка в багатьох питаннях тяжіє до України в силу економічних взаємовідносин і певних власних інтересів. Плюс Словаччина має непогані відносини і контакти з Польщею, а Польща в міжнародних організаціях протегує інтереси України. Тому ми можемо легше донести свою позицію до лідерів Словаччини і очікувати, що вони будуть більш ініціативними у просуванні наших позицій, ніж, скажімо, представники більших держав, де ця процедура занадто ускладнена.
Але, будьмо свідомі, прямого впливу на ухвалення рішень ОБСЄ все-таки це не матиме, тому що ОБСЄ є колективним органом багатьох держав.
Що стосується внутрішньої позиції самої Словаччини, то, з одного боку, між Порошенком та президентом Словаччини склалисядосить теплі особисті відносини.
Але, з іншого боку, є велика проблема – наявність у Словаччині проросійських політиків та великі групи населення, які підтримують такі політичні сили. Так, завдяки цьому спікером словацького парламенту вдалося стати достатньо проросійському політику Андрію Данко. І він не є маргіналом у Словаччині. А проросійські партії у Словаччині мають суттєвих вплив. Та треба віддати належне, парламент Словаччини не ухвалює невигідних для України рішень.Але його керівник досить часто робить неприємні для нас заяви.
Тому, коли відбуватимуться міжпарламентські контакти ОБСЄ (там існує формат парламентських делегацій), Україні слід бути готовою до того, що голос Словаччини лунатиме для нас, м’яко кажучи, неприємно.
Але голос формальних керівників ОБСЄ – лідерів словацької держави – на сьогоднішній день для нас буде прийнятним. Та ще раз наголошую, це може бути тільки озвучення української позиції на загальних форумах і більш ініціативна політика щодо просування наших вимог і наших ідей. Можливо, навіть не більш ініціативна, а більш оперативна. Тому що зі Словаччиною у нас простіші і менш формальні відносини, тобто Порошенко або Клімкін можуть просто передзвонити до своїх словацьких колег у будь-який момент і попросити про певну ініціативу на ОБСЄ – і не потрібно буде проходити ланцюжок попередніх домовленостей через посольства та міністерства закордонних справ, а все вирішуватиметься прямими телефонними дзвінками.
Отже, це дещо спростить контакти між українським та словацьким керівництвом, зросте ініціативність, а от наслідки будуть залежати від загальної позиції ОБСЄ та від вето Росії.
Чи варто сподіватися на те, що спостерігачі ОБСЄ, які моніторять ситуацію на Донбасі, стануть «більш зрячими»? Спостерігачі ОБСЄ – це зовсім інша структура, яка підкоряється апарату ОБСЄ. А апарат ОБСЄ формується на тривалий термін. Коли спостерігачів ОБСЄ привозять на Донбас, вони раптом трохи починають «прозрівати» і починають виголошувати певні хороші для нас заяви. Але це тому, що вони просто відчувають так себе великими героями через те, що побували на війні, десь там, на відстані 500 метрів від лінії розмежування,у бронежилетах. Пригадайте, коли Австрія головувала в ОБСЄ, Себастьян Курц пробував якимсь чином вплинути на формування місії ОБСЄ, склад спостерігачів, на їхню позицію, але все це не дало жодного результату.
Тому в суто технічному плані – в плані порозуміння між керівниками ОБСЄ та Україною– на період головування Словаччини нам буде трошки легше. Але в плані результативності – не варто сподіватися на кардинальні зміни в роботі ОБСЄ на користь України.