Вдумайтеся, яка катастрофа! Київ довели до того, що при всіх гроша у бюджеті навіть на центральній, фасадній вулиці, де працює мер і міськрада, не можна забезпечити умови, щоб символ і окраса Києва – каштани – вижили.
Я все ж думаю, що повернути каштани на Хрещатик можна і треба. Але для цього потрібна політична сміливість.
1. Я б взяв на себе відповідальність і перетворив центральну вулицю міста з жахливої шестирядної автостради на дорогу, де активно ходив би тролейбус чи електроавтобус, і були дві полоси для проїзду спеціалізованого транспорту і приватних електрокарів. Фактор, котрий вбиває каштани – це викиди в атмосферу від автотранспорту.
Отож, автівки з двигунами внутрішнього згоряння на Хрещатику ми мусимо бачити як виняток. Натомість там мусить бути максимальна пішохідна та велосипедна зона, як це прийнято у всіх, ВСІХ європейських містах.
Кажете, місто має розвиватися? Так, але точно не міняючи на центральній вулиці каштани на шестриядку.
Хай автомобілісти вибачають – пріоритет громадському транспорту і пішоходам. Хай автомобілісти вибачають, а каштани – живуть.
2. Перехід з солі на нешкідливі для дерев реагенти для танення снігу. Київ не може дозволити замінити сіль, як це давно роблять ВСЮДИ в Європі, плекаючи зелень в центрі міста?! Ви, як кажуть сучасні хіпстери, серйозно? Це якась диверсія, що більш ніж 50-мільярдний бюджет міста йде на зразково-показові пішохідні мости, натомість порятувати дерева, окрасу столиці і його легені, ми не маємо фінансових сил!
Не вірю. Нехай коштує дорожче, але я готовий відповідати за те, що воно того варте. На екологічно нешкідливі реагенти для Хрешатика у нас гроші точно є.
3. Та й взагалі, я б запровадив муніципальну систему контролю якості пального на заправках у Києві. Підписав би угоду з областю, щоб вона працювала і по прилеглим до столиці районам. Це – профілактика онкології та інших жахливих хвороб, котрі виникають внаслідок невідповідності автомобільного палива стандартам. Бог з тими каштанами, треба рятувати людей – я взагалі не розумію, як можна вижити в районі, скажімо, Бесарабки удень.
4. Існують стійкі до шкідників та факторів забруднення породи каштанів. Просто не треба, за зразком адміністрації Попова 2013 року, красти на закупівлях таких дерев. А щодо платанів – я дуже люблю платани, але дерево нашого міста – це каштани, і ніщо не зрівняється з їх красою у травні в період цвітіння. Ну треба ж любити місто, в кінці-кінців.
Звернувся до чинного мера з депутатським запитом, щоб знайшов сили захистити каштани. Сподіваюся, громадяни організують петицію.