Я думаю, багато хто знає, що за швидкість обміну речовин в організмі відповідає щитоподібна залоза. Її нормальна функція залежить від кількості йоду в нашому харчуванні.
За даними ВООЗ, одна третя частина населення планети має йододефіцит та підвищений ризик розвитку захворювань, пов'язаних з ним. Це також поширене явище у нас в Україні.
Забезпечення йодом організму особливо важливе для вагітних та годуючих мам. Дефіцит йоду в їх харчуванні може привести до незворотніх порушень в психічному та фізичному розвитку дитини.
Занадто низький вміст йоду в раціоні підлітків може приводити до порушення концентрації уваги, труднощів у навчанні, перепадів настрою, швидкої втоми та надмірної ваги.
Захворювання щитоподібної залози дуже поширені, особливо серед жінок, які хворіють у кілька разів частіше, ніж чоловіки.
Скільки йоду потрібно?
Йод у необхідних кількостях потрібен кожній людині щодня протягом всього життя.
Добова кількість залежить від віку.
- 90 -120 мкг/день потрібно дітям до 12 років,
- для дорослих - 150 мкг йоду в день,
- вагітні та жінки, які годують грудьми повинні отримати 200 - 250 мкг/добу цього елемента.
Достовірний тест, що вказує на забезпечення організму йодом - дослідження його вмісту у сечі. Якщо показник йодурії більше 100 мкг/л, ви можете бути впевненими, що у вашому харчуванні йоду достатньо.
Де знаходиться найбільше йоду?
Людина отримує йод переважно з їжі. Рослинна їжа дає 30%, продукти тваринного походження 60%. Невеликі кількості йоду надходять також з повітрям і водою.
Найбільший рівень йоду знаходиться в морській воді, тому мешканці прибережних територій мають менше ризиків виникнення дефіциту - місцеві рослинні і тваринні продукти багаті на природний йод. Чим далі від моря, тим більше потрібно захищатись від дефіциту йоду та його наслідків.
Основними джерелами йоду у харчуванні людини є продукти моря:
- морська риба - палтус, тріска, лосось, кора, оселедець, макрель;
- риб'ячий жир та морські молюски і водорості.
Наприклад, 100 гр. сухої ламінарії (морської капусти) повністю покриває добову дозу йоду для людини. Це не означає, що кожен день слід з'їдати саме таку кількість, адже йод міститься і в інших продуктах.
Зі звичних нам продуктів багаті йодом червоне м'ясо, яйця, молоко (рівень йоду залежить від використання йодованого корму), овочі і фрукти. Штучно збагачені йодом продукти - йодована сіль, столова та мінеральна вода. В 1 г йодованої солі міститься 40 мкг йоду. Вживання її у рекомендованій кількості до 5 г на добу дозволяє забезпечити потреби організму в йоді.
Термічна обробка продуктів зменшує кількість йоду приблизно на 50 %. Тому сіль, збагачену йодом, слід додавати у готову страву.
Що може посилити дефіцит йоду?
У деяких продуктах харчування знаходяться "природні" зобогени (струмогени) - речовини, що заважають засвоєнню йоду щитоподібною залозою і викликають її ріст. Найбільш вивченими є флавоноїди та тіоціанати, які містяться в рослинах з сімейства хрестоцвітних. Це всі види капуст- кочанна, брюссельська, цвітна, брокколі, а також ріпа, хрін і крес, які містять тіоціанати і ізотіоціанати. А також бобові, соя та насіння льону. Часте споживання цих продуктів, особливо без термічної обробки може призвести до серйозного дефіциту йоду в організмі і компенсаторному збільшенню щитоподібноїї залози. Тому ці продукти не варто комбінувати з йодовмісними продуктами в одному прийом їжі.
Цінне зауваження - зобогенні речовини частково руйнуються під час термічної обробки.
Речовини, які блокують засвоєння йоду входять також до складу тютюну і потрапляють в організм при палінні. Це ще один привід відмовитись від тютюнопаління.
Ми можемо звести до мінімуму ризики розвитку захворювань, пов’язаних з дефіцитом йоду. Прислухайтесь до порад фахівців, змінюйте харчування, включайте в раціон необхідні продукти.