В пояснювальній записці до запропонованого Президентом законопроекту, встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення обґрунтовується необхідністю виконання зобов’язань перед МВФ, Конвенцією ООН проти корупції, скасуванням статті 368-2 КК, світовим досвідом та Директивою ЄС 2014/42/EU, Рекомендацій FATF і наостанок очікуванням населення України.
В рамках кримінального судочинства за проектом ст. 368-5 КК (незаконне збагачення) вартість активів корупціонера повинна складати 12 млн. грн., а в цивільному процесі за проектом ст. 290 ЦПК (позовна заява про стягнення) — 960 тис. грн.
Можна подумати, що «крупних» корупціонерів дійсно хочуть садити, оскільки проектом ст. 368-5 КК передбачено позбавлення волі від 5 до 10 років. Враховуючи, що приписи ст.ст.45, 69 КК забороняють звільняти чи призначати корупціонерам більш м’яке покарання.
Якщо розмір посадового окладу чиновника категорій «Б-В» або судді становить від 40-52 тис. до 144 тис. грн., розмір майнового порогу для подання цивільного позову є достатнім щоб перевірити дієвість цього проекту.
В кримінальному переслідуванні корупціонерів цей законопроект навряд чи запрацює. В показовій справі Насірова, що тягнеться з березня 2017 року, Насірову вручили підозру по ст. 364 КК (Зловживання владою або службовим становищем), чому Насірова не звинуватили в незаконному збагаченні? Він будучи держслужбовцем заплатив заставу 100 млн. грн., а ст. 368-2 КК (незаконне збагачення) на той час була чинна.
НАБУ не знає, як використовувати статтю про незаконне збагачення. Обов’язок корупціонера доказати правомірність набуття активів не звільняє НАБУ від обов’язку доказування, що активи належать корупціонеру.
Можливо в кримінальному процесі НАБУ відмовиться від практики (по мінімалці) укладати угоди про визнання винуватості з обвинуваченими, але в цивільному процесі обмежень щодо цього законопроект Президента не встановлює.
В проекті ст. 368-5 КК не передбачено застосування конфіскації. Можливо автори законопроекту вважають, що конфіскація буде застосована на підставі ст. 69 Закону України «Про запобігання корупції», в проекті якої зазначено про конфіскацію за рішенням суду в установленому законом порядку.
Оскільки ст. 59 КК передбачено, що конфіскація майна може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК, відсутність санкції в статті про незаконне збагачення виглядає дивним.
Запропонований Президентом законопроект може бути корисним в боротьбі з корупцією, але безрезультатним, якщо НАБУ і САП залишаться на теперішньому рівні.
Діюча Верховна Рада не проголосує за цей законопроект, а нова – буде два слухання вносити до нього численні пропозиції в яких його потопить. Якщо Президент буде мати у Верховній Раді повністю лояльну більшість цей законопроект буде прийнято.
Перше рішення суду в цивільному процесі, про стягнення корупційних активів в дохід держави, може бути прийнято не раніше ніж через рік після набрання чинності цим законом, враховуючи час розгляду справи в першій та апеляційній інстанції.
Перше рішення в кримінальному процесі може бути через 2-3 роки відповідно. При цьому таких рішень можуть бути одиниці.
Якщо не змінити систему досудового розслідування результат буде менший ніж сума коштів, що витрачається на утримання НАБУ і САП.
Як правило через 2 роки вичерпується кредит довіри суспільства до Президента України, якщо немає зниження рівня корупції.