З приводу цих реакцій, Михайло Савва, який очолює експертну групу "Сова" у Києві написав статтю, яку опублікували кілька топових видань. Там він каже, що травма від агресії президента російської держави (тобто одразу вводить нас у підсвідому софістику, про те що в агресії винен лише їх президент), виявилась нібито настільки великою, що вбиває в українцях здоровий глузд. (Йому не подобається зловтішання та нехтування, начебто, що ми мали б то підтримати й вболівати за російських мітингувальників).
У мене після прочитання публікації виникло питання, про те, чого саме експертами є група "Сова" та сам пан Михайло? Якщо мова про експертність в іронії та сарказмі – то з громадською організацією все в нормі. Подивимось на цю ситуацію під кількома фільтрами.
Фільтр емоційний
Росіяни мовчали, коли захопили Крим, коли почалась війна на Донбасі. Тобто як мовчали – частина з них передавала сепаратистам гуманітарну допомогу, інша ходила вирішувала питання, де забирати гроші за каліцтва через бойові дії, решта мовчала і посміхалась на питання "ну чєй Крим". Ні, я не хочу чути про якісь тисячі росіян, які вийшли на протести. Не хочу! Бо вони вийшли і зайшли. Ці тисячі в масштабах країни не є репрезентативними. Мовчання – це знак згоди. А на питання "чий Крим" більшість з них відповідає навіть не мовчанням.
В емоційному фільтрі, звернімося до переселенців, які втратили будинки (через мовчання і агресію росіян, а не їх президента), родин загиблих, ветеранів, які отримали поранення від російських снарядів. Мені хотілось, щоб експертні групи на кшталт "Сови", сказали їм в обличчя, що вони втратили глузд і збільшили простір своєї експертності через занурення у нові рівні реальності.
Фільтр політичний
У російського політикуму українське питання закінчується там, де заходить мова про території. Це невід'ємна доктрина від часів Хмельницького до сьогодні, коли у квартири розтріляних радянською армією людей заїжджали російські родини. Подивіться в мережі, що говорять російські ліберали про Крим та Україну, тоді ви зрозумієте, що про врегулювання конфлікту, відшкодування збитків не може бути мови (за виключенням кроків, які є прорахованими, і призведуть до профіту російських політиків). Зверхність до культури, мови та самої української ідеї – є такою ж іронією для більшості російських опозиціонерів, і як меседж експертної групи "Сова" до українців.
Фільтр дзеркальний
Права експертна група у тому, що українці втратили глузд. Тобто, як я вже писав раніше, це не стільки втрата глузду, скільки посттравматичний суспільний розлад після десятків років репресій. Українці, які їдуть на заробітки до країни агресора, смакують російське інфополе і досі називають ці народи братніми, незважаючи на тисячі вбитих і скалічених побратимів. Українців важко назвати народом, який може тверезо мислити. Українці – це нація, з якої можна писати підручники зі Стокгольмського синдрому – вони познайомились з ним значно раніше. У часи перших радянських репресій, після Першої світової та під час Голодоморів.