Путіну і п’ятій колоні в Україні потрібно довести до абсурду ідею парламентаризму.
Найперше у зоні ризику, звичайно, Петро Порошенко. На нього навішали вже стільки смертних гріхів, що вистачить на декілька життів. Боюсь, що й суд імені Портнова може не впоратись. Однак, думаю, що колишньому президентові не треба й охоронців, які передбачені за статусом. У фракції є потужні фігури, здатні його захистити.
Найбільше діставатиметься, звичайно, Іллі Ківі, який лізтиме в бійку з приводу і без. Тут він перехопить пальму першості у Нестора Шуфрича, якого били-били, але не добили. Здається, голову поліцейських профспілок заради цього й внесли до списку партії Медведчука.
В епіцентрі битв ми побачимо Юзика із “95 кварталу”. Битися він не вміє, але масою натисне.
Виникатимуть ситуації, коли окремі фракції, особливо “Європейська Солідарність” і “Голос”, блокуватимуть трибуну. Сформований “Слугою народу” бойовий загін витискатиме їх у буквальному розумінні цього слова із трибуни, коли треба буде терміново проголосувати якийсь потрібний Зеленському закон.
Очевидно, після перших сутичок виникне нагальна потреба запровадити посаду приставів, які би втихомирювали занадто буйних депутатів. Мабуть, введуть заборони на відвідування такими депутатами декількох пленарних засідань, наказуватимуть гривнею. Я би запровадив позбавлення мандату й тюремне ув’язнення.
Путіну і п’ятій колоні в Україні потрібно довести до абсурду ідею парламентаризму. Люди з вулиці, які складають кістяк “Слуги народу” – лише перший етап цього процесу. Будуть й інші. Бійки під куполом – один із них.
Приводів до протистоянь матимемо чимало. “Слуга народу” й Опозиційна платформа “За життя” складатимуть конституційну більшість при голосуванні законів, скерованих проти українства. Блокування трибун їхніми супротивниками нічого не дасть. Але ніколи не слід забувати про існування непарламентської опозиції, яка виводитиме людей на вулиці. Штурм Верховної Ради може остаточно переконати світове товариство у смерті парламентаризму в Україні. У Путіна достатньо провокаторів, які можуть здійснити подібний сценарій за допомогою обдуреного народу.
Нарешті не слід забувати про політичні убивства, організовані ФСБ. Мабуть, на ключові фігури типу Зеленського чи Порошенка вони не зазіхнуть, але дрібнішими політичними постатями можуть пожертвувати. Мета одна: ще більше розхитати Україну зсередини, посіяти хаос, щоби Росія могла без зайвих зусиль прибрати нашу державу до своїх рук.
Серед нинішньої так званої політичної елітив Україні дуже мало державників, ще менше їх у Верховній Раді, щоби могли не просто втримати ситуацію, а забезпечити наш поступ. Укотре слід сподіватися на мудрість народу, який наробив стільки помилок і ніяк не спроможеться перерости в націю.