По-перше: що за фрукт груша? Її солодкі, соковиті і ніжні плоди мають особливість - характерну зернисту м'якоть. Цим груша зобов'язана кам'янистим клітинам, або склереїдам, названих так за свою твердість. Склереїди підтримують і захищають м'які тканини плоду.
Чим корисна груша? Вона натуральне джерело харчових волокон. У 100 г - 14% добової потреби. Містить кремній - 17%, мідь - 10%, залізо - 12% та калій - 6%.
Вітаміну С в ній небагато - 5-6%. Наприклад в яблуці - 11% в 100 г від добової потреби. Серед інших цінних компонентів вітаміни групи В, особливо фолієва кислота (В9), фенольні сполуки, дубильні речовини (таніни). Ці корисні речовини містяться переважно в шкірці плода.
У м'якоті простих вуглеводів 10-12 г на 100 г фрукту. Переважає фруктоза, як і в яблуці, але груша містить ще й солодкий сорбітол, тому вона солодша яблука.
Сполуки калію мають сечогінні властивості та сприяють виведенню солей. Фолієва кислота відіграє важливу роль в процесах кровотворення, фенольні сполуки зміцнюють капіляри, мають протизапальну дію.
При загостренні хвороб органів травлення від груш краще утриматися: в них багато клітковини, яка подразнює слизову оболонку кишечника і посилює перистальтику і багато фруктози, яка при надмірному вживанні може викликати підвищене газоутворення.
Як її зберегти? За зовнішнім виглядом важко сказати про її стиглість. Плоди збирають і продають недостиглими. Стиглу легко пошкодити. Груші дозрівають при кімнатній температурі. Для прискорення цього процесу плоди можна покласти в паперовий пакет разом з бананами. Стигла груша в холодильнику зберігається 3-4 дні. Якщо перетримати, то перезрілий плід поміняє консистенцію і буде несмачним через оцтову і молочну кислоти, яких немає в стиглій.
Що можна приготувати? Соковиту грушу можна використовувати для приготування різних десертів, як начинку для пирогів, фруктових салатів та інших страв.
Груша не тільки смачна, але і дуже корисна.