Поява та закріплення у переговорному процесі словосполучення "формула Штайнмайєра" – це класичний приклад інформаційної спецоперації Росії, спрямованої на нейтралізацію негативного і скептичного ставлення українців до Мінських угод.
Використання такого словосполучення для необізнаної людини справляє враження чогось нового у переговорному процесі. Прізвище німецького політика виконує роль політично нейтрального джерела цієї ідеї.
Але ніякої ідеї немає, як і чогось нового. Проведення місцевих виборів в ОРДЛО і запровадження особливого статусу територій – це пункти Мінських угод
Немає нічого унікального в тому, що Штайнмайєр про них говорив, бо про них говорять всі дотичні до врегулювання конфлікту особи.
Насправді, Російська Федерація реалізувала успішний план примусу України до виконання Мінських угод.
Так, свого часу, коли на сході у пекельних боях гинули тисячі українців, а армія трималася на волонтерах і добровольцях, Україна підписала умови агресора, які були названі "Мінськими угодами".
Мінські угоди є нічим іншим, як принизливе посягання на суверенітет України та шантаж, підкріплений російським важким озброєнням.
Невиконання цих домовленостей є кроком до збереження державності. І, власне, Україна вже підвела міжнародне співтовариство до необхідності пошуку альтернативи Мінським угодам. Ось в цей момент Росія і винайшла ніби то "альтернативу" під красивою ефектною назвою "формула Штайнмайєра".
Чому це капкан Штайнмайєра?
Для початку треба зрозуміти, що підписані 1 жовтня 2019 р. листи не мають юридичної сили ні по формі, ні по суті. Це уривки чиєїсь переписки, які не мають сили договору. Тобто, ті хто представляють Росію та її сателітів– квазінародні республіки, нічого нам не обіцяли.
Але головна проблема цих нових старих домовленостей у тому, що їх виконання наражає Україну на загрозу громадянської війни.
Адже, запровадження особливого статусу має низку ризиків для нашої держави, тому їх виконання повинно відбуватись лише після розробки і запровадження заходів протидії цим загрозам.
Ба більше, на момент підписання цієї так би мовити формули, в нашої влади вже повинна бути на руках аналітика про найгірші сценарії наслідків запровадження цих угод і план – хто і що робить, якщо ці загрози стануть реальними.
Наприклад, якщо в ОРДЛО буде створена своя народна міліція, що є однією з умов особливого статусу, то треба розуміти – чи розроблені шляхи безпечної взаємодії з ними на випадок непокори, бунтів і заколотів.
Або, що робитиме Україна, якщо вибори пройдуть, ОБСЄ їх визнає як такі, а контроль над своїм кордоном Україна так і не відновить. Адже у Мінських угодах від 2015 року у п.9 доволі чітко встановлений цей порядок – спочатку вибори, потім відновлення контролю над кордоном.
Що таке особливий статус ОРДЛО?
Умови особливого статусу ОРДЛО – це, власне, і є ціна миру. Нагадаю, що в нас вже є закон "про особливий статус" на виконання Мінських угод, який діятиме до кінця 2019. З нього можна зрозуміти, як концептуально виглядає "особливий статус" в контексті наших мирних домовленостей.
Тобто, це ціна миру станом на 2014–2015. Але з великою ймовірністю ці положення перейдуть в новий закон "про особливий статус", який Рада повинна ухвалити вже на початку 2020 і про який згадується у "формулі Штайнмайєра".
Отже, коротко, що таке "особливий статус":
– недопущення кримінального переслідування та покарання осіб–учасників подій на території Донецької, Луганської областей;
– право мовного самовизначення кожного жителя ОРДЛО, вибору мови спілкування, вільного користування російською та будь-якою іншою мовою у суспільному та приватному житті, вивчення і підтримки російської та будь-якої іншої мови, їх вільний розвиток і рівноправність;
– якщо відбудуться позачергові місцеві вибори в ОРДЛО, то не можна буде достроково припинити повноваження депутатів;
– свої окремі (для ОРДЛО) правила призначення керівників прокуратури, судів та своя народна міліція. У призначеннях будуть брати участь органи місцевого самоврядування;
– відновлення інфраструктури ОРДЛО – об’єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, житлового фонду, переорієнтацію промислового потенціалу
– посилення та поглиблення добросусідських відносин між ОРДЛО та Росією на основі угод про прикордонне співробітництво;
Можливо, зараз додадуть ще щось, але навряд зменшать вже існуючі вище перелічені пункти, бо це умови Путіна і ми їм чітко слідуємо.
Ризики і загрози "особливого статусу" ОРДЛО для безпеки України
Ключовий ризик закладений у наділенні більшими владними повноваженнями певні території, які навіть не відповідають адміністративно-територіальному поділу України. Нерівномірність владних повноважень на місцевому рівні запустить фрагментацію регіонів України.
У такій ситуації дуже складно пояснити іншим регіонам і територіям, чим вони гірші. Тому, у влади повинен вже бути розроблений план відповіді на цю величезну спокусу.
Ще одна серйозна загроза – це штучно спровокований громадянський збройний конфлікт . Як цій загрозі влада буде протистояти, якщо в ОРДЛО будуть по суті "свої" прокуратура, поліція, суди.
Ще один ризик закладений в особливому статусі – це " особливий порядок призначення очільників прокуратури, судів та народної поліції". Оскільки цим будуть займатись органи самоврядування ОРДЛО, то це будуть узаконені бандформування.
Повернення тимчасово окупованих територій під контроль України залишить без роботи тисячі людей, які служили у незаконних збройних формуваннях "ДНР/ЛНР". Їх амністують, вони мають український паспорт і можуть влаштуватись на роботу до правоохоронних органів ОРДЛО.
Наступний ризик чи, швидше, виклик – це залишення на посадах тих осіб, які на тимчасово окупованій території працюють у "прокуратурі", "судах", "органах влади" і вчиняють злочин проти національної безпеки України. Ніде не йдеться про долю цих людей. Вони продовжать працювати?
Ще один антидержавницький механізм, закладений у домовленостях – і у мінських, і у формулі Штайнмайєра – це дискримінація українських громадян, які покинули тимчасово окуповані території і переселились на підконтрольну Україні частину.
Ці люди втратили все і не отримали нічого. Натомість ті, хто залишився, матимуть розширені владні повноваження.
Чи не найбільша загроза підписаної формули полягає у тому, що її не підтримують українці.
За різними оприлюдненими замірами та опитуваннями переважна більшість громадян України не підтримує сценарій з наданням особливого статусу ОРДЛО. Так, це позбавляє домовленості легітимності. Але головне запускає дуже ризикований конфлікт всередині самого суспільства.
Тож, доленосні рішення щодо майбутньої долі України варто приймати, маючи підтримку громадян України, а реалізовувати лише в комплексі з заходами безпеки, аби не отримати мир ціною втрати держави.