З кожним місяцем технологічне відставання російської оборонки набирає таких обертів, що запобігти витоку чутливої інформації стало практично не можливим. Тому не дивно, що у жовтні цього року російське суспільство стривожила чергова новина про відмову дизельних двигунів прикордонних кораблів РФ у бойових умовах.
Причина більш ніж зрозуміла: російська сторона не в змозі замінити 50-85% іноземних комплектуючих двигуна «ДМ-185», який виготовляється Уральським дизель-моторним заводом.
Таким чином, уже п’ятий рік поспіль російська економіка, через санкції, перебуває у стагнації. Відбувається це на фоні стабільного зростання ВВП усіх країн Заходу, з якими РФ до 2014 р. цілком успішно конкурувала в геополітичному вимірі.
За таких обставин Кремль змушений консервувати соціальні стандарти населення та мобілізовувати ресурси навколо нарощення «оборонки», яка у сукупності з енергоресурсами, ще поки змушує світових лідерів враховувати думку Путіна.
Втім, серія збоїв в експлуатації високотехнологічних військових напрацювань чітко засвідчує неминучість скочування РФ до категорії країн третього світу уже найближчими роками. Це чітко усвідомлює Кремлівська верхівка, для якої критично важливо почати процес скасування санкцій.
Саме тому діючий режим РФ форсує спроби нав’язати Україні власне бачення мирного врегулювання ситуації на Донбасі, активізував роботу агентів російського впливу в країнах ЄС, намагаючись зіскользнути з санкційної удавки.
Тому офіційний Київ стоїть перед надзвичайно непростим викликом: яким чином не допустити санкційного послаблення у відношенні агресора до повного відновлення територіальної цілісності України. Немає сумніву, це відбудеться одночасно з падінням режиму Путіна.