Керівники двох ядерних країн та найбільшої економіки Європи говоритимуть, як ще краще організувати безпеку четвертої, настільки миролюбної країни, що не так давно віддала третій у світі ядерний потенціал, щоб не бути «страшилом» Європи і світу.
Головна причина конфлікту і одночасно країна-агресор вимагає вважати цей конфлікт внутрішнім конфліктом сусідньої з нею «недокраїни». В іншому випадку навіть розмови про припинення конфлікту за її участю не буде. А без неї будь-які зміни в ситуації взагалі неможливі.
Важливо не те, обмануть нас в черговий раз, чи ні.
Важливо, що готові зробити ми, щоб у 2020 році до Небесної Сотні і ще 130-ти сотень загиблих у війні на Донбасі не додалася ще одна сотня Нескорених. Невже наша місія – вмирати за Україну, а не щасливо жити в ній. Чому, коли сотню людей вбивають за три дні у центрі столиці – це страшно, а коли цю сотню вбивають протягом року в окопах Дикого поля – це ціна, яку готові платити лузери президентських і парламентських виборів, щоб нізащо не визнати, що завели країну в глухий кут.
Сто тридцять одна сотня громадян України з розпачом дивляться як з усіх сторін цькують того, хто хоче, щоб ще одна сотня не стала Небесною.
З чим наша делегація може їхати в Нормандію, щоб закрити чорну дорогу на небо для української молоді:
- згода на звернення усіх учасників норманського формату до Радбезу ООН про запровадження миротворчої місії ООН поки що на лінії розмежування;
- Росія бере на себе обов`язок узгодити всі питання з «непідконтрольними» їй терористами, «прокатати у ліфтах» або призначити чиновниками в РФ особливо незгідних;
- оголошення ОРДЛО демілітаризованою зоною. Все військове озброєння з «українських шахт» має бути вивезене в інші частини України за межі ОРДЛО і здане під охорону миротворчої місії ООН. Озброєння «іхтамнєтов» має бути вивезене туди, звідки воно нібито не прибуло. СММ ОБСЄ має доповісти про відсутність будь-якого військового озброєння на території ОРДЛО;
- для гарантування безпеки допускається наявність в ОРДЛО озброєних пістолетами та автоматами співробітників місцевих органів внутрішніх справ з розрахунку не більше 400 співробітників на 100 тисяч населення (тобто при чисельності 3 млн. осіб – 12 тисяч «правоохоронців»). Списки таких «правоохоронців» мають бути передані в МВС України для спецперевірки відповідно до закону;
- припинення глушіння сигналів українських радіо- та телеканалів, не перешкоджання поширенню українських друкованих ЗМІ;
- після завершення розгортання миротворчої місії ООН на лінії розмежування, демілітаризації ОРДЛО та відповідного звіту СММ ОБСЄ, обміну заручників, які утримуються в ОРДЛО та Росії, за відсутності порушень режиму безпеки, ЦВК оголосить місцеві вибори за українським законом;
- амністія носить разовий та індивідуальний характер. В подальшому не переслідуються особи лише за ті нетяжкі злочини, які зазначені у постанові суду щодо конкретної особи і які вона визнає перед українським судом. Такі суді не можуть знаходитися на території ОРДЛО. Тяжкі злочини (зокрема вбивства, військові злочини, злочини проти мирного населення), а також ті злочини, у вчиненні яких особа не призналася перед українським судом, мають бути розслідувані, а винні, навіть якщо вони амністовані по інших злочинах, - неодмінно покарані.
Зустріч у норманському форматі може і не відбутися. Ми можемо не досягти хорошого для України результату. Але ми повинні пробувати. Щоб ще одна сотня не стала Небесною.