Медіа-простір знову поділиться на невелику кількість прихильників та більш чисельних противників вшанування пам’яті цієї непростої для нашої історії особистості. Інформація про життєвий шлях лідера українських націоналістів доступна широкому колу читачів.
Але, як завжди, тон дискусії задають «експерти» телеканалів – платні флюгери різних політсил. Саме вони формують кашу в головах українців, з якої потрібно потім ліпити виборця «Опоблоку» і «За життя» чи «Свободи» і «Національного корпусу». Більш помірні «Батьківщина», ЄС, «Голос», «Слуга народу» зроблять вигляд, що нічого взагалі не було. І наступного 1 січня ті самі телеканали на замовлення тих самих політсил знову варитимуть ту саму кашу.
Вважаю, що громадяни України мають право отримати на сайті Інституту національної пам’яті зважену інформацію вчених-істориків про:
- участь українців у акціях проти посадовців Польщі у довоєнний період та їх кваліфікацію за тогочасним польським законодавством;
- причини активної протидії українців політиці польського уряду на західноукраїнських землях;
- статус та дії польських, українських радянських та українських націоналістичних воєнізованих формувань на території тодішнього розселення українців (теперішні східні райони Польщі та західні райони України);
- статті міжнародного, польського та українського законодавства про військові злочини.
Вказана інформація повинна бути надана з посиланням на опубліковані праці та архівні джерела, доступні на даний час українським та польським історикам.
Сайт Інституту може стати майданчиком для обговорення.
Будь-які злочини не потрібно заперечувати. Про них потрібно знати і пам’ятати, щоб не допустити вчинення їм подібних у майбутньому.
Колись ми мали сполонізовану Західну Україну. «Деполонізація» відбувалася під час німецької та радянської окупації у тяжкий час тяжкими способами. Якщо в ході «деполонізації» вчинялися злочини, вони повинні бути покарані, а якщо виконавці вже мертві, то самі злочинні дії повинні бути засуджені.
Через де-який час нам потрібно буде проводити «дерусифікацію» Донбасу та Криму. Можливо її гаслом буде «Україна для всіх, хто хоче в ній жити», а не аналоги гасел польських, російських чи домашніх націоналістів.