Цілком слушне рішення. Але, як завжди, є прийняття рішення, а є його практичне втілення у життя. І відмінність між ними просто разюча. Трошки статистики.
Так, станом на 6 квітня в Єдиний державний реєстр судових рішень було внесено 402 постанови судів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину.
З них:
– 212 постановами – матеріали справи повернуто до ВП ГУНП для доопрацювання, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення не відповідали вимогам Кодексу України про адмінпорушення;
– 10 постановами – матеріали справи направлені за належною підсудністю;
– 106 постановами – закрито провадження по справі стосовно особи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення або в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;
– 7 постановами – закрито провадження у зв`язку з малозначністю скоєного правопорушення;
– 10 постановами – осіб звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, закривши провадження в справі;
– 32 постановами – осіб визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
У підсумку: в Єдиний державний реєстр судових рішень було внесено 402 постанови судів, з яких лише 32 – осіб визнано винними.
Як на мене, дуже показовий результат. Менше 10 %. Ледь не забув, що у всьому винні суди.
Нагадаю, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено ст. 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей", згідно якої порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, підвищена кримінальна відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням .