Ми на порозі неоднозначного протистояння навколо Конституційного Суду України та його рішень щодо антикорупційного законодавства. Власне, Протистояння вже анонсовано і починається (поки тільки в інформаційній сфері). Але головні питання - як (в яких формах) воно буде розвиватися, наскільки гострим виявиться, і чим завершиться?
Президент Зеленський заявив намір припинити одномоментно повноваження всього складу Конституційного Суду (КС). Така ситуація дійсно не передбачена Конституцією, але наш Основний закон багато чого не передбачав (ні переголосування другого туру президентських виборів, ні зміни Президента в результаті втечі з країни попереднього глави держави, ні зміни редакції Конституції простою парламентською більшістю), не передбачає, на жаль, і реагування на дії КС, які вступають у протиріччя з громадськими інтересами, і сприймаються як нелегітимні. До речі, в лютому 2014 р.Верховна Рада фактично здійснила перегляд нелегітимного рішення КС, прийнятого в 2010 році. Так що прецедент вже був.
Але реалізація цього кризового сценарію (заміни всього складу КС) залежить від можливості зібрати в парламенті як мінімум 226 голосів (а бажано і більше) на підтримку президентського законопроекту. А це буде зробити вкрай складно. І Президенту, керівництву його офісу зараз треба проводити особисті зустрічі з усіма депутатами, щоб була консолідована позиція всієї фракції, а не просто обговорювати цю тему у внутрішньофракційних чатах. Також необхідно в найближчі дні провести політичні консультації з керівниками парламенту, всіх партійних фракцій і депутатських груп для обговорення шляхів виходу з виниклої кризи.
Що буде, якщо стане очевидно, що 226 голосів за президентський законопроект не набирається? Виникне патова ситуація. І Президент не зможе реалізувати свій сценарій вирішення нинішньої політико-правової кризи, і його противники не зможуть змістити главу держави. Якщо противники Президента Зеленського спробують вивести зі складу фракції "Слуга народу" кілька десятків депутатів і ініціювати зміну парламентської більшості (правда, хто і з ким буде його створювати?) та уряду, а також розпочати процедуру імпічменту глави держави, тоді з високою ймовірністю Президент може розпустити парламент і призначити дострокові парламентські вибори. У нього тоді залишиться єдиний вихід-апелювати до суспільства. Але і парламентські вибори, з високою ймовірністю, не дозволять самі по собі виник політико-правову кризу. Якщо за результатами парламентських виборів у Верховній Раді домінуватимуть три партії ("Слуга народу", ОПЗЖ і "європейська солідарність"), які навряд чи зможуть домовитися між собою про створення дієздатної парламентської коаліції, тоді патова ситуація в парламенті тільки посилиться.
У патовій ситуації доведеться домовлятися про якийсь компромісний варіант. Цей компроміс потенційно може включати в себе наступні позиції: розширене роз'яснення Конституційного суду з приводу рішення про електронне декларування, яка передбачає рекомендаційний, а не імперативний характер цього рішення; зміна керівництва КС і, можливо, оновлення його складу за рахунок добровільної відставки деяких його членів, щодо репутації яких виникли серйозні правові претензії; оновлення антикорупційного законодавства для подолання виявлених правових протиріч, але без послаблення антикорупційних інститутів. Можливо, варто подумати і про нову редакцію закону Про Конституційний суд, а в перспективі і про вдосконалення конституційної моделі КС.
Але до патової ситуації краще не доводити. Необхідно приймати рішення, які дозволять країні якнайшвидше вийти з політико-правової кризи, що виникла у зв'язку з рішеннями КС про антикорупційне законодавство.