Я вважаю перебільшенням заяви Рєзнікова і його міністерства про можливість радіаційного зараження внаслідок підняття ґрунтових вод шахти «Юнком». Саме на ній, розташованій поблизу окупованого Єнакієвого на Донеччині, у 1979 році здійснили підземний ядерний вибух потужністю 0,3 кт у тротиловому еквіваленті. Після вибуху радіоактивну капсулу залишили в сухому стані та відкачували з шахти воду, щоб виключити потрапляння радіації на поверхню і в ґрунтові води.
За інформацією Рєзнікова, окупаційні адміністрації РФ на Донбасі два роки тому припинили відкачування води з цієї шахти, і наразі радіоактивна вода надходить у шари ґрунту з питною водою.
Екологи давно били сполох. Зараз — черговий сплеск уваги до цієї проблеми.
В свою чергу міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський в ефірі телеканалу «Дом» зауважив, що наразі радіаційний фон в регіоні перебуває в межах норми, але невідомо, скільки це триватиме. «Радіаційний фон в Донецькій і Луганській областях ми проконтролювали востаннє на початку березня. Всього контролювали його двічі: 17 лютого і 5 березня. Проконтролювали, відібрали зразки ґрунтів і води - поверхневих і підземних вод. Поки що все в нормі», - сказав Абрамовський.
За його інформацією, із сухої консервації шахта перейшла в мокру консервацію, тобто - затоплення. Утім, зауважує міністр, наскільки об’єктивною є ця інформація, зараз сказати складно, тому що доступу до шахти немає. «Якщо це так, то через гідравлічний зв’язок між шахтами води можуть потрапляти з порожнеч у інші порожнечі, тобто переходити в інші стовбури шахт», - зазначив Абрамовський.
Справа втім, що окупована частина Донбасу знаходиться вище рівня моря в порівнянні з контрольованими територіями. Відповідно, якщо виникне радіаційне забруднення вод, то першими постраждають саме контрольовані урядом райони Донеччини та Луганщини.Вода піде прямотоком на ці території, які виявляться в зоні радіаційного забруднення. Не виключено, що людей доведеться відселяти із зони екологічного лиха. При цьому під ударом виявляється якраз-таки підконтрольна частина регіону. Тому українським можновладцям треба ретельно вивчати реальну ситуацію на окупованих територіях, а вже потім робити гучні заяви.
Я згоден, що на окупованих територіях екологічна ситуація вкрай складна. Але там править бал анархія і російські куратори. Ми поки ніяк не можемо вплинути на те, що відбувається в ОРДЛО. Утім на підконтрольній українській владі території, де є можливість якось вплинути на ситуацію, проблем теж вистачає.
Звертаючи увагу на екологічну ситуацію в ОРДЛО, на яку ми зараз особливо вплинути не можемо, міністр чомусь забуває про контрольовану територію. У тій же Луганській області частина територій знаходиться в зоні екологічного лиха. Зокрема, шахта «Золоте» скидає води в річку Комишуваха, яка стала вже помаранчевою.
Відокремлений підрозділВП «Шахта «Золоте» входить до складу Державного підприємства «Первомайськвугілля» і його надра належать ДП«Первомайськвугілля». Розташована у місті Золоте Первомайської міськради Луганської області.
Показово, що на реалізаціюпроекту «Здійснення невідкладних заходів, пов’язаних із запобіганням, виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру, в зв’язкуз затопленням шахтПервомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області ВП ш. «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» було передбачено 140,9млн.грн.
Зауважу, що в кінці 2017 року з резервного фонду державного бюджету за цим напрямком було профінансовано 86 млн. гривень, проте було освоєно лише 9,95 млн. гривень через начебто тривалий термін виготовлення обладнання. Фактично, всі кошти підприємством майже в повному обсязі залишилися не освоєними. Утім, незважаючи на це, вже у лютому 2018 року піднімається питання щодо виділення з резервного фонду не 86 млн. гривень, а значно більшої суми – 120 млн. гривень. Уряд в свою чергу приймає рішення про виділення 131 млн. гривень.
З лютого 2018 року я неодноразово звертався до правоохоронних органів і спеціальних служб із заявами щодо перевірки фінансової документації про збільшення вартості проекту будівництва на суму у 50 млн гривень. Але, незважаючи на неодноразові звернення до правоохоронних органів і спецслужби, ситуації ігнорувалася протягом декількох років. Що привело до подібних наслідків.
Екологічні проблеми підконтрольної частини Луганщини носять не фрагментарний характер. Досить згадати серію масових пожеж на контрольованій території цієї області. Було знищено лісових насаджень на суму приблизно 3 млрд грн, більше 11 людей загинули. До кримінальної відповідальності, наскільки відомо, ніхто не притягнутий.
Це приклади реальних екологічних катастроф, на які у нас чомусь закривають очі.