Какие у этого причины? Их несколько, включая высокую цену на газ в Азии и погоду в Европе, но ключевой, скорее, являются действия Газпрома, который в течение последних месяцев максимально ограничивает поставки газа в ЕС по украинским и польским газопроводам, из-за чего хранилища остаются малозаполненными накануне отопительного сезона.
Далее текст на языке оригинала.
Мета була зрозуміла від самого спочатку – натиснути на Німеччину і Євросоюз, щоб там швидше прийняли рішення про введення "Північного потоку-2" в експлуатацію, після чого поставки російського газу мають збільшитися, а ціна зменшиться.
Але активної протидії агресивній тактиці Кремля не спостерігається. Брюссель міг би вже хоча б відкрити антимонопольне розслідування проти Газпрому, однак і цього досі не було зроблено.
Відтак різке зростання витрат бізнесу на електроенергію й подорожчання товарів, особливо в Україні, є неминучим. І це ще одна велика, штучно створена Кремлем проблема, яка вдарить по Києву не лише економічно, а й політично, адже українці є дуже чутливими до таких проблем. Тим часом Німеччина наближається до парламентських виборів, які цілком можуть закінчитися тижнями або навіть місяцями переговорів про новий коаліційний уряд, як це було в 2017-18-му роках, що збільшує Москві простір для маневрів.
А що ж буде з обіцянкою Берліна Вашингтону стосовно намагання зберегти статус Києва як транзитера? Сьогодні, коли Німеччина сама себе не захищає від російського енергетичного тиску, а також кібератак, дуже слабко віриться в її здатність змусити Росію продовжити з Україною контракт про транзит газу.
Європа мала б зменшувати свою залежність від Газпрому, проте замість цього дозволила йому побудувати новий газопровід, котрий він вже використовує як інструмент тиску.