Днями Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала відповідне повідомлення до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС). Та чи варто очікувати від вітчизняних спецслужб на адекватну відповідь на публічне приниження нації?
У повідомленні Венедіктової йдеться, зокрема, про 3 інциденти: так званий «парад полонених» 24 серпня 2014 року, учасниками якого стали 53 затриманих українських військовослужбовці. Захоплення у полон 101 військовослужбовця батальйону спеціального призначення Нацгвардії України «Донбас». І так званий «парад полонених» 22 січня 2015 року, учасниками якого стали 20 затриманих військовослужбовців.
Прокурори вважають, що ці факти мають попередньо кваліфікуватися як воєнний злочин згідно статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а саме: посягання на людську гідність, в частині образливого і принизливого поводження.
Нагадаю, 22 січня 2015 року учасники НЗФ вивели на вулиці окупованого Донецька захоплених в аеропорту українських військових щоби провести їх по «коридору ганьби». «Кіборгів» публічно звинуватили в обстрілах міста та загибелі цивільного населення.
Колону супроводжував ватажок терористів Олександр Захарченко. Він заявив, що полонені нібито мають попросити вибачення у родичів загиблих і постраждалих.
«Я цих «кіборгів» сьогодні вижену на те місце, де загинули люди, і виведу на вулиці, щоб бачили, з ким ми воюємо. Я не міг, на жаль, всіх розстріляти. Вони пішою ходою сьогодні пройдуть від аеропорту до тієї зупинки і попросять вибачення», – заявив Захарченко.
А тепер невеликий історичний екскурс.
У серпні 2004 року, під час збройного грузинсько-осетинського конфлікту, осетинські бойовики взяли в полон грузинських поліцейських. Полонених грузин провели по місту Цхінвалі, публічно принизивши, змусівши їх стати на коліна. Грузинами акт публічного приниження їхніх поліцейських, був розцінений, як акт національного приниження.
Такі речі не мають залишатися безкарними. І вони не залишилися безкарними. Один з організаторів акції в Цхінвалі був підірваний у власному туалеті, ще один був підірваний у ванній кімнаті. Шістьох терористів знищили снайпери.
Наведу ще один приклад реакції спеціальних служб Грузії на акт публічного національного приниження.
У 2008 році осетинські терористи публічно забили грузинського сержанта Г. Анцухелідзе за те, що він відмовився розголошувати будь-яку інформацію і вставати на коліна. Організатор цього злочину був затриманий грузинськими спецназівцями в Цхінвалі. На той час місто контролювалося російськими військами. Грузинські спеціальні служби провели блискавичну операцію «В лігві чудовиська».
Наразі, осетинський терорист відбуває покарання в грузинській в'язниці. Грузинські спеціальні служби наочно продемонстрували той факт, що назва – спеціальні – відповідає самій суті цієї служби.
А що в Україні? Станом на сьогодні «маємо те, що маємо».
14 квітня 2020 року Служба безпеки України затримала одного з колишніх керівників Центру спеціальних операцій «А» СБУ, генерал-майора Валерія Шайтанова. За даними слідства, Шайтанов перебував на агентурному зв’язку з полковником ФСБ Росії Ігорем Єгоровим. За інформацією СБУ, його завербували у 2014 році.
26 липня 2021 року Президент Володимир Зеленський ухвалює низку кадрових рішень у системі Служби безпеки України. Зокрема, указом президента України звільнено Руслана Баранецького з посади першого заступника голови СБУ та відсторонено від виконання обов'язків керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Як, уточнив Президент, держава потребує набагато інтенсивнішої діяльності СБУ у виконанні поставлених законом завдань.
Якою має бути адекватна відповідь на «паради полонених»?
На тлі останніх подій актуальним залишається питання – якою буде відповідь українських спецслужб на публічне приниження нації в окупованому Донецьку? Відповідь на це питання мають дати співробітники спеціальних служб України. Відповідь точно має бути не у вигляді літературних публікацій про знищення ватажків бойовиків авторства журналіста Бутусова. Які, до речі, не мають жодного відношення до реального стану речей.
Саме фахова відповідь окупантам дасть можливість говорити про існування у нас спеціальної служби, яка здатна адекватно реагувати на зовнішні виклики, з урахуванням майбутніх змін у виконанні поставлених законом завдань.