Днями в СБУ заявили про серйозні загрози енергетичній безпеці, зокрема через недостатнє забезпечення ТЕЦ і ТЕС вугіллям. Станом на 1 грудня на складах знаходилося 486,2 тис. тон вугілля при плановому забезпеченні 2632,7 тис. тон. Тривожна інформація, правда? Схожа критична ситуація може бути і з газом, оскільки видобуток українського газу вже скоротився, а в сховищах, за реальними оцінками, значне менше запасів, ніж хотілося б. І хоч в грудні минулого року прем'єр Шмигаль хизувався укладеними угодами з різними компаніями щодо розробки родовищ і видобутку нашого газу, заявляючи, про залучення в галузь 12 мільярдів і створення тисячі робочих місць — все це виявилися простою балаканиною.
Дуже цікава, але не для звичайного побутового споживача, склалася ситуація з нашим, українським газом, який нам продають по невідомо ким розрахованій ціні.
Як хто забув, нагадаю, згідно Конституції України земля і надра належать усім громадянам, але ми ці надра купуємо за, ну дуже, високими цінами. Якщо не помиляюсь в Конституції ні слова не сказано, що ми маємо оплачувати прибутки фірмам-прокладкам і мільйонні премії Коболевим і Вітренкам. Хтось скаже «вільний ринок інтегрований в енергетичну систему ЄС», можливо. Але питання, чому наш газ ми маємо собі продавати по такій же ціні як у Франції, в якій немає ніякого газу, наприклад? А чому тоді в нас, навіть, олія дорожча ніж у французів? Якісь дивні ринки.
Цьогорічна зима не виправдала сподівань української влади і за старими традиціями розпочалася з звичайних, таких собі, морозів і снігу. А відповідно ні газ, ні вугілля, ні атомну енергію зекономити не вдасться. І це означає, що енергетичні загрози перед нами реальні. І в цій ситуації, коли президент і прем'єр розказують, що кризи нема і «ви всьо врьотє», більше віриться в звернення СБУ про те, «що криза вже є і ми можемо трохи померзнути цієї зими, якщо влада не почне дуже швидко рухати мізками для вирішення цих проблем.