Починаючи з квітня 2020 року незмінно діяло правило «buy the dip» або викуповуй просідання. Як тільки ринок падав хоч би на 1% від своїх історичних максимумів, роздрібні інвестори викуповували таке падіння, сприймаючи за знижку та подарунок долі.
У молодих інвесторів могло скластися хибне враження, що ринки завжди ростуть, а обігнати фондові індекси простіше простого. Але на початку 2022 року щось пішло не так.
Привид інфляції вже рік турбує інвесторів у всьому світі. Головною причиною є безпрецендентні міри для стимулювання світової економіки, що призвели до рекордних зростань балансів провідних світових центробанків. Багато центробанків та експертів не сприймають її серйозно та вважають тимчасовою, а також натякають на «транзитний характер» інфляції. Серйозно цю загрозу почали сприймати лише нещодавно, коли Федеральна резервна система (ФРС) змінила свою риторику на відчутно жорсткішу щодо інфляції. І привід для цього був значний: в грудні 2021 року інфляція в США досягла 7% — це рекордне значення з далекого 1982 року.
Чому інвестори бояться інфляції, особливо любителі технологічних компаній?
Річ у тому, що переважна більшість технологічних компаній це компанії зростання (Growth). Такі компанії зазвичай не виплачують дивіденди своїм акціонерам (на відміну від так званих компаній цінності або Value companies), а реінвестують всі свої прибутки в подальший розвиток та масштабування бізнесу для забезпечення більшого прибутку в майбутньому. Технологічні компанії зростання часто оцінюються відносно дорого. Адже при оцінці справедливої вартості цих компаній враховується дисконтування їх майбутніх грошових потоків (потенційних прибутків), які по плану будуть реінвестовані та збільшуватимуть прибутки в майбутньому, а відповідно зростатиме й дохід на одну акцію компанії.
Приборкання інфляції — це відповідальність та безпосередня ціль центральних банків. Для цього вони регулюють кількість ліквідності (грошей) в економіці та змінюють ключову (облікову) ставку. Збільшення облікової ставки призводить до здорожчання ресурсів для банків, що в свою чергу призводить до збільшення відсоткових ставок за кредитами. Подорожчання кредитів погіршує споживчі настрої і вкрай негативно впливає на рівень прибутку компаній зростання. Вони зазвичай сильно закредитовані, адже потребують багато ресурсів для масштабування бізнесу. Зменшення прибутків призводить до перерахунку майбутніх грошових потоків (потенційних прибутків) та показується в скромнішій оцінці вартості конкретних компаній. Інвестори ж в такій ситуації можуть зазнати збитків. Але ці збитки є нереалізованими та незафіксованими поки інвестор не продасть акції. Також вони можуть змінитися на прибуток, коли настрій на ринках зміниться.
Важко спрогнозувати коли це станеться. Але варто пам’ятати, що в рамках одного економічного циклу може трапитися не одна корекція. Корекція — це зниження вартості біржового індексу на 10 або більше відсотків від історичного максимуму. Останню корекцію на американському фондовому ринку ми спостерігали у 2018 році. Цікаво, що тоді ФРС декілька разів за рік підвищувала ключову ставку. Індекс S&P 500 (фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США, що мають найбільшу капіталізацію) знизився в кінці 2018 року на 19%.
Під час кризи чи рецесії від'ємне значення, тобто падіння ВВП, триває протягом двох кварталів поспіль. Майже завжди перед кризою стається біржовий обвал, тобто падіння фондових індексів на 20 та більше відсотків (2020 рік S&P 500 — 34%, 2008 рік — 57%).
Одним з найважливіших правил інвестицій в акції та в цілому у активи з підвищеною волатильністю (вартість яких коливається) — не інвестувати в них кошти, які можуть знадобитися для реалізації короткострокових фінансових цілей інвестора.
Отже, якщо інфляційні новини вас лякають та викликають неспокій, потрібно вносити зміни в інвестиційний портфель. Для цього важливо збільшити частку захисних активів та активів з фіксованим грошовим потоком. Адже майстерність управління активами — у забезпеченні максимального прибутку при комфортному для клієнта рівні волатильності портфелю.