Сьогодні поляки голосують у першому турі президентських виборів, до якого допустили 13 кандидатів. Про це повідомляє PAP.
Відомо, що виборчі дільниці у Польщі відкрились о 07:00, голосування триватиме до 21:00 за місцевим часом. Як йдеться у повідомленні, близько 29 млн поляків мають право голосу.
Польща також розгорнула понад 500 виборчих дільниць за кордоном, однак в Україні поляки не зможуть проголосувати. Адже в умовах війни МЗС країни заявило, що не може організувати голосування, яке гарантуватиме безпеку.
На президентських виборах у Польщі змагаються 13 кандидатів:
- мер Варшави Рафал Тшасковський,
- історик, очільник Інституту національної пам'яті у Варшаві Кароль Навроцький,
- правий лібертаріанський політик, депутат сейму Славомір Менцен,
- віцемаршалок сенату Магдалена Беят,
- спікер сейму Шимон Головня,
- економіст Артур Бартошевич,
- ультраправий депутат Європейського парламенту Гжегож Браун,
- депутат сейму Марек Якуб'як,
- лідер проросійської партії «Рух Добробуту і Миру» Мацей Мацяк,
- колишня депутатка Європейського парламенту Йоанна Сенишин,
- незалежний кандидат, журналіст Кшиштоф Становський,
- політик Марек Вох,
- депутат сейму Адріан Зандберг.
Серед фаворитів виборів є мер Варшави Рафал Тшасковський, його висунула партія влади «Громадянська коаліція». Тшасковський відомий своєю євроінтеграційною позицією. У передвиборчій кампанії він наголошував на необхідності посилення обороноспроможності Польщі та збільшення витрат на оборону до 5% ВВП вже у 2026 році.
Тшасковський активно підтримує Україну й неодноразова наголошував на важливості членства України в НАТО та ЄС для безпеки Польщі та всього регіону. З початку повномасштабного російського вторгнення мер Варшави активно організовував гуманітарну допомогу та підтримував біженців.
Також великі шанси має очільник Інституту національної памʼяті Кароль Навроцький, якого підтримує правоконсервативна партія «Право і справедливість». Його політична програма включає податкову реформу, створення фонду проривних технологій та законодавчу ініціативу щодо будівництва Центрального комунікаційного порту. Навроцький виступав проти обов'язкової вакцинації дорослих і дітей та підтримував заборону абортів.
Щодо України, то головну увагу він приділяє історичним темам, зокрема, Волинській трагедії. Навроцький висловлювався проти членства України в НАТО та Європейському Союзі до розв'язання історичних проблем.
Третє місце в опитуванні посідає кандидат від антиукраїнської партії «Конфедерація» Славомір Менцен. Перед виборами до Європарламенту у 2019 році Менцен прочитав суперечливу антиєвропейську лекцію про політичний маркетинг, де заявив, що «Конфедерація» виступає проти «євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і Європейського Союзу». Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Менцен розповідав про небезпеку «українізації». А 25 лютого він опублікував відео зі Львова, в якому заявив, що Україна має «зупинити культ Степана Бандери».
Якщо жоден з 13 кандидатів не набере понад 50% голосів, другий тур виборів відбудеться 1 червня.
Раніше також стало відомо, що Польща знайшла російський слід у пожежі в ТЦ Варшави